Статті. Кафедра менеджменту

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 279
  • Документ
    Simulation of the Performance of the Financial Market of Ukraine in the Conditions of Overcoming Threats to Economic Security
    (2024) Irtyshcheva Inna; Stehnei Marianna; Kramarenko Iryna; Liashenko Oleksandra; Mykhalchynets Halyna; Mykhalchynets Nataliia; Neimet Viktor
  • Документ
    Evaluating the capacity of the domestic food market in Ukraine in the pre-war period
    (2024) Popadynets Nazariy; Irtyshcheva Inna; Yakhno Tetiana; Diugowanets Olesia; Yakubiv Valentyna; Kramarenko Iryna; Sala Dariusz; Stehnei Marianna; Zapukhlyak Vitaliy; Nahirna Nadiia
  • Документ
    Інноваційні вектори розвитку дуальної форми набуття фахових компетенцій під впливом IV промислової революції
    (2023) Крамаренко І. С.; Kramarenko Iryna
    Обґрунтовано інноваційні вектори розвитку дуальної форми набуття фахових компетенцій під впливом IV промислової революції. Проаналізовано сучасний стан використання інформацій систем та технологій закладами освіти. Визначено, що під час пандемії короновірусної інфекції та ведення активних бойових дій на території України все більшої актуальності набуло використання інформаційних технологій для забезпечення освітнього процесу. Визначено, що найбільш актуальними серед закладів освіти у впроваджені освітнього процесу є складні освітні середовищами Moodle та GOOGLE CLASSROOM, використання відеозв’язку (ZOOM, Skype, Meet та ін.) та месенджерів (Viber, Messenger, Telegram). Обґрунтовано інноваційні вектори та інструменти розвитку дуальної форми набуття фахових компетенцій під впливом IV промислової революції. Визначено, що інноваційними інструментами розвитку дуальної форми набуття фахових компетенцій стане використання Інтернет речей та штучного інтелекту.
  • Документ
    Впровадження HR-технологій управління персоналом для захисту інформаційного простору та зміцнення економічної безпеки підприємств
    (2024) Крамаренко Ірина Сергіївна; Ляшенко Владислав Миколайович; Антоненко Андрій Андрійович; Kramarenko I.; Liashenko V.; Antonenko A.
    З кожним днем суб’єкти господарювання збільшують свою присутність в інформаційному просторі через доступ до Інтернету, створення власних веб-сайтів та використання соціальних мереж, у такий спосіб підвищуючи рівень інформаційної загрози, що впливає на економічну безпеку підприємств. Найбільша загроза витоку інформації існує від працівників підприємств, що негативно впливає на інформаційну безпеку та підвищує рівень ризику збанкрутування. Відповідно при впровадженні інформаційних технологій в процеси організації керівникам необхідно приділяти належну увагу захисту інформаційного простору для зміцнення економічної безпеки підприємств. А саме тих процесів, де найбільше діяльність взаємопов’язана із людськими чинниками. Вважаємо, що за сучасних умов саме впровадження НR-технологій управління персоналом дозволить підвищити захист інформаційного простору та зміцнити економічну безпеку підприємств. Метою написання статті є обґрунтування впровадження НR-технологій управління персоналом для захисту інформаційного простору та зміцнення економічної безпеки підприємств. Здійснено аналіз структури використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах. Зазначено, що частка кількості підприємств, які мають доступ до мережі «Інтернет», коливається в межах 85–88 %. Визначено, що частка кількості підприємств, які використовують соціальні медіа, у загальній кількості підприємств становить майже 30 %. Наголошено, що найбільшим каналом розподілу інформації є соціальні мережі – 25 %, веб-сайти – 13 % та блоги – 7 %. Незважаючи на достатню ефективність використання, частка кількості підприємств, що купують послуги хмарних обчислень, у загальній кількості підприємств є незначною та становить 10 %. Обґрунтовано необхідність впровадження сучасних HR-технологій в управління персоналом, що дозволить захисти інформаційний простір та зміцнити економічну безпеку підприємств. Наголошено, що для більшості керівників існує сьогодні вибір серед методів та інструментів HR-технологій, які можуть ефективно впроваджуватися на підприємствах під діючі бізнес-процеси, що дозволить підвищити конкурентоспроможність та зміцнити економічну безпеку підприємства.
  • Документ
    Розвиток інвестиційного потенціалу України: особливості та завдання управління
    (2020) Крамаренко І. С.; Kramarenko I.
    Метою статті є дослідження особливостей розвитку інвестиційного потенціалу України та визначення пріоритетних завдань управління. Досліджено, що галузева структура інвестиційних вкладень у розвиток економіки підтверджує орієнтацію інвесторів на короткострокову перспективу та ілюструє негативні тенденції стосовно розвитку виробничого потенціалу суб'єктів господарювання, особливо у реальному секторі економіки. Зокрема, за період 2010–2018 років найбільший приріст інвестицій (майже у 5 разів) характерний для галузі сільського, лісового та рибного господарства, державного управління і оборони (322 %) та у галузі охорони здоров'я й надання соціальної допомоги (249 %). Інвестиції у розвиток промисловості зросли за цей період на 158 %, що вище середнього зростання валових капіталовкладень за аналізований період на 10 %, проте не достатньо для відбудови та модернізації виробничого потенціалу, особливо зважаючи на потребу поступового переходу на Європейські стандарти якості. Встановлено, що попри поступове скорочення обсягів іноземних інвестицій, їх роль як джерела формування інвестиційного потенціалу України зростає. Внаслідок значної девальвації національної валюти частка іноземних інвестицій у ВВП України у 2018 році сягнула 40,1 % на противагу 26 % у 2010 році. Визначено, що до основних причин недостатньої ефективності управлінням капітальним інвестуванням в економіку є слабка орієнтація інвестиційних вкладень на стратегічний розвиток підприємств та держави в цілому. Попри кризові явища, інвестиції повинні мати насамперед стратегічне спрямування та вкладатися в проєкти, сфери і види діяльності, що фундаментально сприяють їх мультиплікативному ефекту, і за рахунок дифузії потенційно охоплюють всі сфери господарства країни. На макрорівні такими пріоритетами повинні стати: людський капітал, наукові дослідження та розбудова інфраструктури. Це сфери, що якісно впливають на розвиток продуктивних сил та є провідними чинниками забезпечення інвестиційної привабливості країни, і згідно з проведеним дослідженням, залишаються недофінансованими.
  • Документ
    Повоєнна відбудова національної економіки на засадах інклюзивного розвитку
    (2023) Іртищева Інна Олександрівна; Крамаренко Ірина Сергіївна; Завгородній Костянтин Васильович; Неймет Віктор Вікторович; Irtyshcheva I.; Kramarenko I.; Zavgorodniy K.
    У сучасному світі інклюзивний розвиток стає все більш актуальним та важливим завданням для національних економік. Він передбачає забезпечення рівних можливостей та доступу до ресурсів та благ для всіх громадян, незалежно від їхнього соціального статусу, етнічної приналежності, статі або фізичних можливостей. Саме тому повоєнна відбудова національної економіки на засадах інклюзивного розвитку відіграє сьогодні значну роль. Метою статті є дослідження повоєнної відбудови національної економіки на засадах інклюзивного розвитку. Досліджено втрати економіки України від російського військового вторгнення. Визначено, що у 2022 році українська економіка вдалася до заходів адаптації до умов воєнного конфлікту, хоча вона зазнала значних збитків. Була здійснена політика перенесення тягаря воєнних наслідків з бізнесу та населення на бюджет за допомогою програм підтримки, нової податкової політики, фіксації курсу гривні та заморожування тарифів. Фінансова допомога від міжнародних партнерів, зокрема гранти, також зіграла важливу роль. Підприємства різних галузей економіки змогли пристосуватися до нових умов і продовжували працювати завдяки їх швидкій адаптації та державній підтримці. Незважаючи на це, економічний показник падіння ВВП за підсумками 2022 року оцінено на рівні 29,2 %, що є найгіршим результатом в історії незалежності країни, але кращим, ніж очікували експерти на початку конфлікту. Досліджено, що найбільша питома вага у сукупній оцінці втрат економіки України від російського військового вторгнення у розмірі 53,6 $ млрд, що відповідає 37,3 %, належить житловим будівлям, оціночне значення втрат інфраструктурного забезпечення складає 36,2 $ млрд або 25,2 %, оціночне значення втрат активів підприємств промисловості складає 11,3 $ млрд або 25,2 %. Сильно постраждав АПК та земельні ресурси, їх втрати оцінюють у 8,7 $ млрд. Запропоновано здійснювати повоєнну відбудову національної економіки на засадах інклюзивного розвитку, що забезпечить гармонічний розвиток суспільства, де враховуються як потреби сучасних поколінь, так і потреби майбутніх поколінь, а також включення всіх членів суспільства у даний процес.
  • Документ
    Формування сталого розвитку національної економіки на засадах інклюзивності
    (2023) Іртищева Інна; Крамаренко Ірина; Завгородній Костянтин; Irtyshcheva Inna; Kramarenko Iryna; Zavgorodniy Konstantin
    Характерною особливістю минулого століття стало прагнення людства до забезпечення економічного і технологічного розвитку, що вважалося основою для досягнення добробуту і покращення рівня життя. Однак, цей прогрес супроводжувався використанням природних ресурсів та забрудненням навколишнього середовища, а економіка, довкілля та суспільні інститути функціонували ізольовано один від одного. Глобальні екологічні проблеми, голод, збідніння значної частини населення, деградація моралі та інші виклики, з якими світ зіткнувся на початку ХХI століття, спонукали прогресивну міжнародну громадськість та недержавні організації до започаткування нового підходу – концепції сталого розвитку. Ця концепція, яка виникла як продовження концепції ноосфери В. Вернадського, передбачає узгоджений розвиток економіки, екології та соціальної сфери з метою забезпечення якості життя людей, збереження довкілля та соціального прогресу. Метою статті є процес формування сталого розвитку національної економіки на засадах інклюзивності. Проведено поєднання слів «сталий» та «інклюзивний» в термін «сталий інклюзивний розвиток», що відображає спробу поєднати два важливі аспекти розвитку: екологічну стійкість та соціальну інклюзію. Визначено, що сталий розвиток визначається як розвиток, який задовольняє поточні потреби людей, не погіршуючи можливостей майбутніх поколінь задовольняти їх власні потреби. Відповідно покликаний забезпечити баланс між економічними, соціальними і екологічними аспектами розвитку, забезпечуючи збереження природних ресурсів та охорону довкілля. Здійснено оцінку сталого інклюзивного розвитку України, у процесі якої визначено, що термін «сталий інклюзивний розвиток» відображає спробу поєднати два важливі аспекти розвитку: екологічну стійкість та соціальну інклюзію. Такий розвиток відображає важливість забезпечення гармонічного розвитку суспільства, де враховуються як потреби сучасних поколінь, так і потреби майбутніх поколінь, а також включення всіх членів суспільства. Визначено основні принципи сталого інклюзивного розвитку: недискримінація, рівність можливостей, доступ до освіти, охорони здоров'я та соціальних послуг.
  • Документ
    Оцінка рівня сталого інклюзивного розвитку України
    (2023) Іртищева Інна; Крамаренко Ірина; Завгородній Костянтин; Irtyshcheva Inna; Kramarenko Iryna; Zavgorodniy Konstantin
    Важливим етапом переходу на інклюзивний розвиток національної економіки є виявлення проблем, що гальмують трансформаційні перетворення. Саме тому, оцінювання рівня сталого інклюзивного розвитку України допомагає визначити поточні проблеми, пов'язані з повноцінним переходом. Для відображення рівня сталого інклюзивного розвитку в окремій країні не має єдиного офіційного визначення або визначаючої організації. Концепція сталого розвитку та індекси, які його вимірюють, є предметом багатьох наукових та дослідницьких робіт. Різні університети, дослідницькі центри та неприбуткові організації можуть розробляти власні індекси сталого розвитку, враховуючи різні фактори та методики вимірювання. Метою статті є оцінювання рівня сталого інклюзивного розвитку України. Досліджено, що на глобальному рівні для оцінки сталого інклюзивного розвитку визначають Індекс сталого розвитку та Індекс інклюзивного розвитку. На підставі аналізу динаміки рейтингу України за даними індексами, доведено наявність певного, проте не значного прогресу, що вимагає подальших зусиль для зміцнення сталого розвитку країни та досягнення більш значущих поліпшень в економічному, соціальному та екологічному вимірах. Визначено, що бойові дії мають тривалий негативний вплив на економічний розвиток, особливо на найбідніші верстви населення. Загрозливим для національної економіки визначено відтік молоді з України та високий рівень відхилень в добробуті населення. Досліджено, що система освіти в Україні показує інклюзивне зростання з високим рівнем можливостей, а показники системи охорони здоров'я та допомоги безробітним відображають соціальний захист. В якості пріоритетів розвитку визначено необхідність покращення професійної підготовки, зниження адміністративного навантаження для бізнесу, розширення фінансування підприємців і боротьбу з корупцією. Частиною загальної національної стратегії визначено розвиток інклюзивної економіки на основі використання інклюзивних бізнес-моделей, що спрямовані на забезпечення соціальної кохезії.
  • Документ
    Розвиток молочної промисловості в контексті формування кластерних об’єднань підприємств
    (2023) Гришина Наталія Володимирівна; Крамаренко Ірина Сергіївна; Гришина Лариса Олександрівна; Потишняк Олена Миколаївна; Hryshyna N.; Kramarenko I.; Hryshyna L.; Potyshnyak O.
    У статті досліджено тенденції розвитку молочної промисловості України в сучасних умовах вітчизняної економіки. Встановлено, що важливе значення у зміцненні продовольчої безпеки має функціонування молокопереробних підприємств як складової харчової промисловості країни. Метою статті є дослідження напрямів розвитку молочної промисловості в контексті формування кластерних об’єднань підприємств. Здійснено аналітичне оцінювання молочної галузі, що показало значне зменшення останніми роками виробництва і споживання молочної продукції, що зумовлено складними соціальними, економічними та геополітичними факторами. Визначено необхідність формування кластерних об’єднань як передумови сталого розвитку молочної промисловості вітчизняної економіки, зокрема і на регіональному рівні. Сформульовано пропозиції щодо формування кластерного об’єднання у молочній промисловості Миколаївського регіону як передумови післявоєнного відновлення його економічного потенціалу.
  • Документ
    Гендерні стереотипи в бізнесі: сучасний стан та демократичні перетворення
    (2021) Крамаренко І. С.; Іщенко О. А.; Чепелєва А. А.; Kramarenko I. S.; Ishchenko E. A.; Chepeleva A. A.
    Метою написання статті є дослідження сучасних стану формування гендерних стереотипів у бізнесі та аналізу демократичних перетворень у цьому напрямі. Розкрито концептуальні підходи досліджень в області гендерних аспектів лідерства. Наведено неформальні ролі жінок-лідерів у чоловічому діловому світі. Розкрито відмінності у якостях, стилях управління, професійному самовизначенню успішних жінок і чоловіків. Наведено приклад моделі реалізації гендерних пріоритетів з переліком складових компонент.
  • Документ
    Систематизація понятійного апарату в сфері управління продуктивністю праці
    (Збірник наукових праць Національного університету кораблебудування, 2008) Красночубенко К. В.; Сергійчук С. І.
    Розкриті різні підходи до визначення поняття "продуктивність праці" в різних сферах економіки. Визначена проблема відсутності вітчизняних розробок в сфері оцінки продуктивності праці невиробничого персоналу. Досліджені різні підходи при яких деякі показники (продуктивності, ефективності, результативності та якості праці) розглядалися як більш ширшими ніж інші, визначені переваги і недоліки даних підходів. Систематизований понятійний апарат у вигляді схеми показників продуктивності й результативності праці.
  • Документ
    Дослідження практики управління продуктивністю праці
    (Збірник наукових праць Національного університету кораблебудування, 2008) Сергійчук С. І.
    Зіставлені результати аналізу фінансового стану підприємства й аналізу фінансової продуктивності праці за вітчизняними методами. Проведений аналіз продуктивності праці за багатофакторною методикою. Запропоновано їх поєднання в одну автоматизовану систему підтримки прийняття управлінських рішень.
  • Документ
    Управління продуктивністю індивідуальної праці
    (Вісник Хмельницького національного університету, 2007) Сергійчук С. І.
    У статті запропонована науково обґрунтована методика управління продуктивністю індивідуальної праці на основі модифікованого метода номінальної групи. Представлені дані апробації на Державному підприємстві “Миколаївське авіаремонтне підприємство”.
  • Документ
    Еволюція поглядів на управління продуктивністю праці
    (Вісник Хмельницького національного університету, 2008) Карась П. М.; Сергійчук С. І.
    Проаналізовано еволюційний розвиток наукової думки об управлінні продуктивністю праці. Розглянуто різноманітні підходи щодо визначення факторів виробництва та можливості управління їх “продуктивністю”. Історично досліджено поява та розвиток методів управління продуктивністю праці. Визначено шляхи подальшого розвитку теорії й практики управління продуктивністю праці.
  • Документ
    Проблеми інвестування в людський потенціал України
    (Вісник Хмельницького національного університету, 2008) Сергійчук С. І.
    Досліджено перспективи демографічного стану України до 2050 року. Розглянуто ряд документів, прийнятих законодавчим органом України щодо визначення шляхів подолання наслідків кризи в соціально-економічній сфері. Визначено основний вектор розвитку економіки Україні як постіндустріального суспільства, за рахунок ефективного використання трудових ресурсів, підвищення продуктивності праці, розробки нового механізму управління продуктивністю праці починаючи з робочого місця і закінчуючи державою в цілому.
  • Документ
    Управління продуктивністю праці через редукцію витрат й результатів праці
    (Вісник Хмельницького національного університету, 2008) Сергійчук С. І.
    Досліджено еволюційний розвиток наукової думки об методах редукції витрат й результатів праці. Розглянуто різноманітні підходи щодо визначення витрат й результатів праці для подальшого моделювання показників продуктивності праці. Визначено достоїнства й недоліки методів в умовах ринкової економіки. Запропоновано шляхи подальшого розвитку методів редукції витрат й результатів праці.
  • Документ
    Дослідження методів вимірювання продуктивності праці
    (Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2008) Сергійчук С. І.
    Досліджено вітчизняні й закордонні методи, за допомогою яких визначаються критерії результатів і витрат праці, а також формуються показники продуктивності праці. Визначено їхні переваги й недоліки в умовах ринкової економіки.
  • Документ
    Систематизація процесу управління продуктивністю праці
    (Вісник Хмельницького національного університету, 2008) Сергійчук С. І.
    Визначена необхідність використання динамічних систем показників продуктивності, які тісно пов'язані з іншими системами контролю й підвищення ефективності виробництва. Запропоновано зсув акцентів з оцінки поточного стану фірми (яка в першу чергу описується показником прибутку) на оцінку стану в перспективі, що характеризується технологічним і організаційним станом фірми стосовно конкурентів, та кількісно виражається показником продуктивності праці. Представлена модифікована концепція продуктивності праці з урахуванням ринкових умов. Досліджено основні етапи програми підвищення й управління продуктивністю праці. Запропоновано об'єднання закордонного досвіду в розробці програм управління продуктивністю праці з вітчизняною класифікацією факторів підвищення продуктивності. Визначені основні методи підвищення продуктивності праці. Представлений систематизований процес управління продуктивністю праці.
  • Документ
    Проблеми управління результативністю праці на підприємстві
    (Вісник Хмельницького національного університету, 2006) Карась П. М.; Сергійчук С. І.
    У статті частково розкриті проблеми управління результативністю праця, показано як впливає інформація на результат праці, запропонована модель побудована на системі показників, яка використовує універсальну одиницю виміру результативності праці.
  • Документ
    Економічний розвиток прибережних територій у контексті сталої «блакитної» економіки
    (2024) Волосюк М. В.; Volosiuk M. V.
    Метою статті є дослідження концептуальних засад і глобального значення «блакитної» економіки та надання рекомендацій щодо забезпечення економічного розвитку прибережних територій України в контексті сталої «блакитної» економіки ЄС. У статті досліджено концептуальні основи «блакитної» економіки та проаналізовано глобальне значення її сталого розвитку в міжнародних деклараціях і нормативно-правових документах. Визначено основні проблеми, на яких зосереджено міжнародну увагу в цій сфері: складність підходів та методів оцінювання економічних, соціальних та екологічних впливів, здійснюваних «блакитною» економікою на розвиток прибережних територій; визначення чіткого стандарту регіонального та місцевого управління, необхідного для «блакитного» зростання територій; різний ступінь інституційного залучення країн до «блакитної» економіки. З огляду на це, у статті запропоновано підходи до стимулювання сталої «блакитної» економіки у прибережних територіях. У статті досліджено нормативно-правову базу України та академічні напрацювання щодо формування засад вітчизняної «блакитної» економіки впродовж останніх років. Наголошено, що ініціативи зі сталої «блакитної» економіки в Україні з’явилися, передусім, на місцевому рівні, стейкхолдерами яких є органи місцевого самоврядування, технологічні бізнес-спільноти, представники наукових кіл та вищої освіти, інноваційні кластери та організації громадянського суспільства. Стала «блакитна» економіка відображає процес управління прибережними та морськими просторами через дискусійну та матеріальну регіоналізацію, у якій нові партнерства між суб’єктами державного та приватного секторів формують мережі, кордони та методи управління. Звісно, сьогодні ми говоримо про неокуповані морські та прибережні простори України, тому окреслили виклики, що постали в сучасних умовах перед нашою країною в цій сфері. У контексті євроінтеграційного руху, враховуючи правові умови воєнного стану та повоєнні очікування, ми бачимо векторами модернізації економічного розвитку прибережних територій України: розробку прозорої рамкової політики для розвитку сталої «блакитної» економіки в Україні; інституційно-інноваційний підхід до управління розвитком прибережних територій; економічний розвиток та безпеку; місцевий підхід; стимулювання інноваційної екосистеми; інклюзивну «блакитну» економіку; цифрові технології в підтримці ініціатив розвитку прибережних територій; забезпечення захисту та відновлення прибережного і морського середовища; використання культурної та історичної спадщини прибережних регіонів; належне демократичне врядування.