051 "Економіка"

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/3793

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 58

Актуальні проблеми економічної політики Європейського Союзу та шляхи їх розв’язання
(2023) Рєджєпов П. Б.; Марущак С. М.
Актуальність теми. Посилення взаємозалежності економік країн та інтенсифікація інтеграційних процесів у глобальних умовах розвитку зумовили трансформацію їх зовнішньоекономічних відносин. Сьогодні інтеграційні процеси стали предметом дослідження багатьох науковців. Особливу увагу приділяють європейській інтеграції, яка стала наочним прикладом вражаючих успіхів країн-членів Європейського Союзу. Після останнього розширення Євросоюз охоплює 27 країн, об'єднавши більшу частину Європи. На міжнародній арені ЄС виступає потужним економічним центром нарівні зі Сполученими Штатами Америки та Японією. Динамізм євроінтеграційних процесів ставить перед політичною елітою Європи нові виклики, а перед наукою – нові завдання. Ключові з них – на чому ґрунтується успішність інтеграційних процесів, які ідейні засади спонукають країни вливатися до лав Євросоюзу. Більше того, досить часто фахівці-міжнародники дебатують з приводу проблемності європейської інтеграції, адже існує дилема – європейська інтеграція не завжди успішна, але, з іншого боку, ЄС розширюється територіально, нарощує свою економічну та політичну міць. Стратегічний вибір України щодо інтеграції до ЄС визначає необхідність розробки відповідних механізмів для реалізації даного вибору. Особливо важливим у цьому контексті є економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом, що передбачає функціонування глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, взаємовідкриття ринків, регуляторне та інституційне наближення України до економічних стандартів ЄС, реалізацію економічної складової Угоди про асоціацію. Це дасть можливість вивести співпрацю між Україною та ЄС на якісно новий рівень, суттєво наблизити економічну систему України до економічної системи Євросоюзу на основі взаємної лібералізації, вільного руху товарів, капіталів та послуг, гармонізації підходів та принципів, на яких будуються галузеві політики, закріпити Україну як конкурентоспроможного та інвестиційно привабливого учасника глобальної економіки. В даний час економічне співробітництво України та країн ЄС не відповідає їхньому потенціалу і в основному обмежується зовнішньою торгівлею товарами традиційної структури та певною кількістю спільних інвестиційних проектів. Але Україна вже стала кандидатом в члени ЄС. Тому вивчення діяльності ЄС є дуже важливою і актуальною темою. Дослідженням теоретичних питань міжнародної економічної інтеграції, регіоналізації, європейської інтеграції, історії ЄС, його економіки та проблематики займалися такі вітчизняні і зарубіжні науковці, як Трихліб К. О., Костенко А. М., Готра В. В., Матюшенко І. Ю., Беренда С. В., Рєзніков В. В., Дугієнко Н., Дугієнко О., Бутко М. П., Сідоров В. І., Матюшенко І. Ю., Беренда Х. В., Рєзніков В. В., Батаренко А. О., Шнирков О. І., Гавриленко Н. М., Ус І. В., Широкий Г. М., Carter B., Колінець Л. Б. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних основ міжнародних інтеграційних процесів, ЄС як прикладу регіонального економічного і політичного союзу, оцінки стану його економіки, економічної політики, проблематики та методичного інструментарію вирішення проблем. Для досягнення поставленої мети ми сформулювали та вирішили такі завдання: визначити сутність та етапи міжнародної економічної інтеграції; відслідкувати історичні етапи західноєвропейської інтеграції та формування Європейського Союзу; виявити економічні складові та принципи функціонування ЄС; дослідити основні показники діяльності Європейського Союзу; встановити й дослідити місце Європейського Союзу у світовій економіці; охарактеризувати європейську економічну політику; описати актуальні проблеми економічної політики ЄС; висвітлити аспекти антикризової політики ЄС; проаналізувати основні напрямки економічної політики ЄС у 2023 році. Об’єктом дослідження є економічна політика ЄС як основа планування та здійснення економічної діяльності Союзу, його співпраці з іншими країнами світу і позиціювання ЄС як важливого суб’єкта міжнародної діяльності. Предметом дослідження є проблеми, які виникають в ході реалізації економічної політики ЄС на сучасному етапі розвитку, та способи їх вирішення. Теоретичну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань міжнародної економічної інтеграції та функціонування інтеграційних утворень. Методологічну основу дослідження склали методи наукової абстракції, аналізу, синтезу, логічного висновку, системного підходу тощо. Для вирішення певних завдань застосовувалися такі методи: монографічний – при вивченні літературних джерел, практики економічних процесів; теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності економічної політики; абстрактно-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків та їх обґрунтування; статистичні – для аналізу структури та динаміки ВВП, експорту, імпорту та інших показників ЄС. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно-правові акти ЄС, офіційні дані Eurostat, Світового банку та ін. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 63 сторінки. Робота містить 4 таблиці та 22 рисунки. Список використаних джерел налічує 55 найменування на 6 сторінках.
Аналіз тенденцій та чинників розвитку міжнародного ринку цінних паперів
(2021) Баненкова, Д. К.; Єфімова Г. В.
Актуальність теми. У сучасному світі однією з основних рушійних сил економічного розвитку виступає міжнародна торгівля, яка є сферою міжнародних економічних відносин і являє собою сукупність зовнішньої торгівлі товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці всіх країн світу. Сьогодні вона становить 80 % усіх міжнародних відносин. Ринок цінних паперів відіграє важливу роль у розвитку світової торгівлі. За допомогою цінних паперів компанії можуть займатися залученням грошей для розвитку свого бізнесу або продавати свою частку в ньому в обмін на залучення додаткового капіталу. Також компанії можуть продавати свою продукцію за допомогою опціонів і ф'ючерсів, обмінювати валюту і проводити міжнародні розрахунки. Виникнення та обіг капіталу, представленого в цінних паперах, тісно пов'язано з функціонуванням ринку реальних активів, тобто ринку, на якому відбувається купівля-продаж матеріальних ресурсів. Прискорення глобалізаційних процесів, які стають характерною ознакою сучасності, потребує дослідження особливостей входження національних ринків у міжнародний інвестиційний простір. В умовах глобалізації до найвпливовіших тенденцій, що сприяють активізації процесу формування світового фондового ринку і розширенню його простору, відносять посилення взаємодії і взаємозалежності між національними та іноземними ринковими сегментами, підвищення ролі міжнародних фондових бірж, ринкову трансформацію однієї валюти в іншу та ін. За останні два десятиліття на світовому фінансовому ринку загалом і на міжнародному ринку цінних паперів зокрема, відбулися значні структурні зрушення, які докорінно змінили умови та особливості їх функціонування. Провідну роль на міжнародному ринку акцій відіграють розвинуті країни, національні фондові ринки яких належать до так званих зрілих ринків (mature markets). Найбільшого поширення позабіржовий ринок отримав у США, де переважна більшість торгових угод з державними цінними паперами виробляється через комп'ютерні мережі, без посередництва біржі. Протягом останніх десяти років щорічний обсяг міжнародних емісій цінних паперів зріс понад шість разів. Через концентрацію глобальної пропозиції капіталу міжнародний ринок цінних паперів останніми роками посів провідне місце серед основних сегментів світового фінансового ринку. Завдяки стрімким перетворенням, що спостерігаються на ринку цінних паперів, він почав відігравати й роль головного структуроутворюючого фактору розвитку світової фінансової системи. Ринок цінних паперів є невід’ємною частиною фінансового сектору економіки. Він є регулятором багатьох процесів у ринковій економіці, і перш за все накопичення та перерозподілу капіталу. Саме ринок цінних бумаг з відповідною йому системою фінансових інститутів представляє собою ту сферу, у якій формуються основні джерела економічного зростання, а також концентруються і розподіляються необхідні інвестиційні ресурси. Ринок цінних бумаг стає більш інтегрованим в міжнародну економіку. Обвал індексів на РЦП небезпечний для міжнародної торгівлі, так як викликає різке скорочення грошової маси і ліквідності в економіці і ускладнюється перерозподіл капіталу. Сучасна монетарна політика основних центральних банків, створена для збільшення ліквідності в системі і збільшення інвестиційної активності не дає необхідного результату. Низькі відсотки по кредиту, сприяють зростанню спекуляцій на ринку цінних паперів з метою швидкого збагачення, збільшують зростання державного боргу і підвищують ризик інфляції. Інвестиційні банки і пенсійні фонди грають в спекулятивні ігри на біржі, ставлячи під загрозу майбутнє людей і їх пенсійні накопичення, а легкі гроші створюють проблему перевиробництва, екологічні проблеми і не раціональний розподіл ресурсів в економіці. Подальше продовження фінансових вливань в економіку не призводить до зростання ВВП і економічного розвитку, а сприяє зростанню спекуляцій і торгівлі з великим кредитним плечем. Така політика посилює розрив у суспільстві між багатими і бідними, а також від цього страждають країни з економікою, що розвивається, які не можуть конкурувати у залученні іноземних інвестицій в свою країну. Метою кваліфікаційної роботи є вивчення структури і сутності цінних паперів, організації та функціонування цінних паперів на ринку цінних паперів, методи його регулювання, а також вивчення впливу монетарної політики на РЦП, економічних індикаторів і тенденцій, що виконують роль барометра стану світової економіки в цілому. Об’єктом дослідження виступає міжнародний ринок цінних паперів. Предметом дослідження є проблеми і перспективи розвитку міжнародного ринку цінних паперів. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: розглянути сутність та структуру міжнародного ринку цінних паперів; пояснити механізм регулювання РЦП і операцій з цінними паперами; дослідити методи оцінки ефективності цінних паперів та їх інвестиційної привабливості; проаналізувати сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку акцій; дослідити біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів; проаналізувати вплив міжнародного ринку цінних паперів на глобальну економіку і міжнародну торгівлю; дослідити вплив монетизації на ріст спекуляцій на фондовому ринку; зробити аналіз історичного досвіду великої депресії, її наслідки та шляху відновлення економіки; оцінити економічні наслідки іпотечної кризи 2007 року, пандемії і державної політики США та їх вплив на ринок цінних паперів; показати шляхи подолання проблем спекуляційоного росту цін на ринку цінних паперів та забезпечення стабільного росту міжнародної торгівлі. У роботі для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: системний підхід; фінансово-економічний аналіз; графічний; метод порівняння, метод абстрагування, методи аналізу зв’язку, кореляційний аналіз та ін. Теоретичну и методологічну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених- економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань регулювання та аналізу ринку цінних паперів, а також статистичні данні з офіційних сайтів ФРС та ФІНРА. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 64 найменувань. Дана робота виконана на 80 сторінках, містить 6 таблиці, 33 рисунків та 2 додатки.
Банкрутство суб’єктів господарської діяльності та його правове регулювання
(2021) Ляшок, Інна Олександрівна; Мігай Наталя Борисівна
Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено проблемі правового регулювання банкрутства підприємств та формування напрямів його запобігання в ринкових умовах. В роботі досліджено сутність банкрутства промислових підприємств у сучасних умовах, вивчено особливості підходів до оцінки імовірності виникнення банкрутства. Здійснено діагностику фінансового стану досліджуваного підприємства, розраховано показники ймовірності банкрутства підприємства за три останніх роки. Вивчено закордонний досвід правового регулювання банкрутства. За результатами здійсненого у бакалаврській роботі дослідження запропоновано заходи попередження банкрутства підприємства.
Виявлення і обґрунтування зовнішньоекономічних пріоритетів у контексті інтеграційної політики України
(2024) Білий А. В.; Єфімова Г. В.
Кваліфікаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню, розробці науково-методичних засад і практичних пропозицій щодо вдосконалення механізму формування та реалізації зовнішньоекономічної стратегії України в умовах європейської інтеграції. Актуальність теми обумовлена значним ресурсним потенціалом України, який включає в себе стратегічне географічне положення на перетині європейських магістралей, наявність значних земельних ресурсів, високоосвічений людський капітал, а також конкурентоспроможні підприємства в металургійній, обробній та високотехнологічній космічній промисловостях. Проте, з моменту здобуття незалежності, Україна лише частково реалізувала свій потенціал через відсутність довгострокових стратегій, прогалини в інституційній базі, політичні розбіжності та поширення тіньової економіки. Широкомасштабне військове вторгнення Російської Федерації вимагає докорінного перегляду підходів до формування економічної політики, що робить тему роботи надзвичайно актуальною. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці науково-методичних засад і практичних пропозицій для вдосконалення механізму формування та реалізації зовнішньоекономічної стратегії України в умовах європейської інтеграції. Завдання дослідження включають: дослідження сутності економічного розвитку в контексті еволюції економічної системи; оцінка економічної основи євроінтеграційного шляху України та визначення зовнішньоекономічних пріоритетів; порівняльний аналіз економічного розвитку України до та після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом; аналіз зовнішньоекономічної стратегії інтеграції України та розробка двоетапної моделі її вдосконалення. Об'єктом дослідження є процеси формування та реалізації зовнішньоекономічної стратегії України в умовах європейської інтеграції. Предметом дослідження є науково-методичні засади, механізми та інструменти вдосконалення формування та реалізації зовнішньоекономічної стратегії України в контексті європейської інтеграції. Теоретичною базою дослідження є системний підхід, інституціональний підхід, компаративний підхід та еволюційний підхід, які дозволяють комплексно вивчити процеси формування та реалізації національної економічної стратегії України. Методичною базою дослідження є аналіз нормативно-правових актів, статистичний аналіз, економіко-математичне моделювання, контент-аналіз, моніторинг та оцінка, а також анкетування представників бізнесу, громадських організацій та громадян. Інформаційна база дослідження включає фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних економістів, законодавчі акти, матеріали наукових конференцій, документи Держстатистики України та міжнародних організацій. Робота містить всебічний аналіз та обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення національної економічної стратегії України в умовах європейської інтеграції, враховуючи сучасні виклики та можливості, зокрема в контексті широкомасштабного військового конфлікту.
Вплив розвитку міжнародного фондового ринку на світову економічну систему в умовах цифровізації
(2024) Сірінова М. А.; Єфімова Г. В.
Сучасна глобалізована економіка та швидка цифрова трансформація визначають новий вимір функціонування міжнародного фондового ринку та його вплив на світову економічну систему. Дана бакалаврська робота спрямована на дослідження ключових аспектів цього взаємозв'язку з урахуванням актуальності та загострення конкуренції в умовах глобального фінансового середовища. У першому розділі "Теоретичні основи дослідження ролі міжнародного фондового ринку" проводиться аналіз сутності та еволюції фондового ринку як ключового фінансового інструменту. Висвітлюються сучасні тренди розвитку міжнародного фондового ринку та його становлення в Україні, враховуючи специфіку національного фінансового сектору. Другий розділ "Аналіз ролі міжнародного фондового ринку в розвитку світової економічної системи в умовах цифровізації" детально розглядає вплив фондового ринку на глобальну економіку, зокрема у контексті процесів цифровізації. Автор проводить аналіз трансформацій міжнародних фінансових центрів у світовій економіці та розробляє регресійну модель для визначення взаємозв'язків між фондовим ринком та цифровими технологіями. У третьому розділі "Перспективи підвищення ролі міжнародного фондового ринку в розвитку світової економічної системи в умовах цифровізації" досліджуються актуальні проблеми та надаються практичні рекомендації для оптимізації функціонування міжнародного фондового ринку. Вивчаються перспективи розвитку нових міжнародних фінансових центрів, враховуючи вплив цифрових інновацій. Висновки роботи дозволяють визначити та проаналізувати ключові тенденції взаємодії міжнародного фондового ринку та світової економічної системи в епоху цифровізації. Робота містить практичні рекомендації щодо оптимізації стратегій управління фінансами та ризиками в умовах сучасного фінансового середовища.
Впровадження міжнародного досвіду легалізації економіки для забезпечення економічної безпеки України
(2022) Костенко, Д. О.; Kostenko, D. O.; Вдовиченко Л. Ю.
Костенко Д. О. Впровадження міжнародного досвіду легалізації економіки для забезпечення економічної безпеки України – бакалаврська робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2022. У роботі висвітлено складові економічної безпеки, досліджено вплив тіньової економіки на економічну безпеку країни, проаналізовано міжнародний досвід протидії іллегаційним процесам та вплив зазначених явищ на рівень економічної безпеки України, розглянуто явище протидії процесам іллегалізації та підвищення рівня економічної безпеки в умовах України; визначені напрямки і перспективи протидії іллегаційним процесам в економіці України. Акцентовано увагу, що іллегальні процеси є однією з найбільш серйозних загроз національній економічній безпеці. Зазначено, що тінізація економіки явище комплексне і не лише обумовлює зниження надходжень до бюджетних надходжень, але й суттєво гальмує функціонування держави, сприяє погіршенню економічних показників розвитку країни, та, як наслідок, негативно впливає на усі сфери життя суспільства і, відповідно, – на стан економічної безпеки. Доведено, що зниження рівня тінізації економіки є одним із реальних інструментів підвищення рівня економічної безпеки країни. На підставі аналізу дослідження міжнародного досвіду щодо легалізації незаконних доходів, отриманих у «прихованій» та «неформальній» складових сектору іллегальної економіки констатовано на необхідності легалізації в Україні доходів від незаконної діяльності як реального джерела інвестицій.
Економічна безпека в умовах повномасштабної війни
(2023) Мальцева Л. К.; Єфімова Г. В.
Внаслідок війни в Україні на сьогоднішній день можна виділити чотири основні види суспільних витрат: людські, матеріальні, витратні (економічні) та екологічні. Розміри втрат і ризики постійно зростають і оцінюються мільярдами гривень щодня. Ураховуючи негативні макроекономічні наслідки для української економіки, інвестиційного потенціалу та руйнування інфраструктури, одним із найважливіших завдань наразі є проведення глибокого аналізу кризи та дослідження шляхів відновлення. Актуальність цього дослідження полягає в тому, що це дозволяє виявити основні ризики та виклики, з якими стикаються економіка та підприємства в умовах війни, а також розробити стратегії зменшення цих ризиків і підвищення стійкості економічного середовища. Вивчення економічної безпеки в контексті війни також дає можливість аналізувати досвід інших країн, які зазнали подібних конфліктів, та використовувати його для формулювання рекомендацій та стратегій управління в умовах кризових ситуацій. Основною метою даної кваліфікаційної роботи є аналіз та оцінка економічної безпеки України в умовах повномасштабного вторгнення та післявоєнного відновлення, виявлення факторів, що впливають на неї, та розробка рекомендацій щодо забезпечення стійкості та розвитку економіки країни в цих умовах. Предметом дослідження є економічна безпека України, яка включає комплексний аналіз економічних процесів, стану секторів економіки, зовнішньоекономічних зв'язків та інших факторів, що впливають на стійкість та розвиток економіки країни під час повномасштабного вторгнення та післявоєнного відновлення. Об'єктом дослідження є економічна система України в умовах повномасштабного вторгнення та післявоєнного відновлення, включаючи економічні процеси, сектори економіки, зовнішньоекономічну діяльність, фінансову систему, інвестиційний клімат та інші складові, які впливають на економічну безпеку та стійкість країни. Методологічна основа. Для виконання роботи та проведення якісного аналізу було застосовано такі загальнонаукові методи дослідження: спостереження, порівняння, узагальнення та формалізація. Для написання даної роботи також використовувались методи аналізу досліджень, публікацій та статей науковців, огляд останніх новин, аналіз статистичних даних різних міжнародних та національних установ для вибору та представлення показників та їхнього значення. Важливим методом також була систематизація та класифікація отриманих даних. Завдання кваліфікаційної роботи: 1. Проаналізувати сучасні геополітичні та економічні виклики, що впливають на економічну безпеку України в умовах повномасштабної війни. 2. Вивчити особливості функціонування економіки України під час воєнного конфлікту та виявити головні загрози та ризики для економічної стійкості. 3. Проаналізувати вплив воєнного конфлікту на ключові сектори економіки України, включаючи промисловість, сільське господарство, торгівлю, фінансову систему та зовнішньоекономічну діяльність. 4. Дослідити роль іноземних інвестицій та зовнішньоекономічних зв'язків у забезпеченні безпеки України під час воєнного конфлікту. 5. Проаналізувати досвід інших країн, які стикалися з подібними викликами, та виділити ефективні стратегії та заходи, спрямовані на забезпечення економічної стійкості та відновлення після війни. 6. Розробити стратегічні рекомендації для української влади та відповідних господарських суб'єктів з метою модифікації економічної безпеки України в післявоєнний період. 7. Зробити висновки та сформулювати рекомендації щодо забезпечення економічної безпеки України в умовах повномасштабного вторгнення та післявоєнного відновлення. Дані завдання спрямовані на вивчення та аналіз різних аспектів економічної безпеки України, виявлення загроз та ризиків, а також розробку конкретних рекомендацій для забезпечення стійкості та розвитку економіки країни в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення. Засновуючись на проведеному дослідженні, яке охопило аналіз сучасних тенденцій, експертні оцінки та стратегічні рекомендації, ця кваліфікаційна робота має на меті вивчити вплив повномасштабної війни на економічну безпеку України та проаналізувати особливості післявоєнного відновлення. Робота буде спрямована на визначення факторів, що впливають на економічну безпеку України в умовах воєнного конфлікту, а також розробку стратегічних рекомендацій щодо модифікації економічної безпеки в післявоєнний період. Завдяки цій роботі ми маємо надію поглибити розуміння економічної безпеки України в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення та сприяти розробці ефективних стратегій, спрямованих на захист та розвиток економіки країни. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 80 сторінок, містить список використаних джерел із 46 найменувань. Робота ілюстрована 13 рисунками та містить 2 таблиці. У першому розділі узагальнено теоретичні аспекти дослідження економічної безпеки України та визначені основні загрози економічній безпеці. У другому розділі здійснено порівняльний аналіз динаміки реалізації економічної безпеки європейських країн, наведено особливості реалізації економічної безпеки в сучасних умовах. У третьому розділі формулюється ідея модифікації економічної безпеки України в післявоєнній реальності на основі аналізу досвіду країн світу у сфері економічної безпеки.
Економічне співробітництво країн у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі
(2021) Порохнява, О. О.; Марущак С. М.
Актуальність теми. На сучасному етапі міжнародні економічні відносини відіграють особливу роль для всього суспільства. Економічна співпраця обумовлена напрямком зовнішньої політики держави, її основними торгівельними інтересами. Економічна співпраця обумовлена підписанням угод про економічну співпрацю, в якій вказується галузі економічної співпраці, основна мета економічної співпраці, головні завдання економічної співпраці, особливості митного та податкового законодавства після створення даної угоди. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо економічного співробітництва країни у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: розглянути поняття та сутність міжнародного економічного співробітництва; визначити основні принципи, завдання та чинники, які визначають умови економічного співробітництва між країнами; дослідити історію створення та функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі; проаналізувати основні економічні показники Європейської асоціації вільної торгівлі; проаналізувати основні економічні показники України; проаналізувати економічне співробітництво України та Європейської асоціації вільної торгівлі; визначити ключові проблеми та ризики економічного співробітництва України та Європейської асоціації вільної торгівлі; визначити напрями забезпечення системи міжнародного економічного співробітництва України та Європейської асоціації вільної торгівлі; розробити шляхи подолання проблем економічного співробітництва України та Європейської Асоціації вільної торгівлі. Об’єктом дослідження є процес формування економічного співробітництва країни. Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування економічного співробітництва країни у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі. Методологічну основу дослідження склали методи наукової абстракції, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, логічного аналізу, системного підходу тощо. Для вирішення певних завдань в кваліфікаційній роботі також застосовувалися такі методи: монографічний – при вивченні літературних джерел, практики формування економічного співробітництва країн у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі; теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності поняття «економічне співробітництво»; абстрактно-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків та обґрунтування нових гіпотез; функціональної оцінки – для визначення економічної співпраці країн у рамках Європейської асоціації вільної торгівлі; індикаторний – для оцінки рівня економічної співпраці України та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ); комплексний – для побудови системи торгівельних показників України та ЄАВТ. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативноправові акти України, торгівельні угоди між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі, офіційні дані Державної служби статистики України, офіційні дані Центрального статистичного бюро Норвегії, офіційні дані посольства України в Норвегії, офіційні дані посольства України в Швейцарській Конференції та в Князівстві Ліхтенштейн, офіційні дані посольства України в Фінляндській Республіці та Республіці Ісландія та дані, отримані автором в ході досліджень. В роботі використовувалися монографічна і довідкова література, наукові праці вітчизняних вчених. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 62 сторінки. Робота містить 12 таблиць, 26 рисунків. Список використаних джерел налічує 45 найменувань на 4 сторінках.
Економічні санкції як засіб політичного впливу
(2024) Стрельцова І. С.; Майстренко О. М.
У роботі досліджено теоретико-методологічні аспекти застосування економічних санкцій як засобу політичного впливу. Досліджено приклади ефективності та неефективності застосування економічних санкцій у світовій історії. Обґрунтовано, що економічні санкції, такі, як обмеження на торгівлю або фінансові операції, часто застосовуються для тиску на країни і досягнення політичних змін. Однак вони також можуть суттєво торкнутися звичайних громадян та створити гуманітарні і соціальні проблеми. В зв’язку з цим у роботі підкреслено важливість існування балансу між досягненням політичних цілей та мінімізацією негативних наслідків для пересічних громадян. Доведено, що властивістю економічних санкцій є те, що вони виступають лише інструментом зовнішньої політики, але ніколи не стають її втіленням. Це міркування є дуже суттєвим при оцінці ефективності санкцій: санкції як такі можуть здобути той чи інший ефект, однак оцінювати слід не ефективність санкцій, а ефективність політики, частиною якої вони є. Керуючись цим, з’ясовано, що завдяки своїм розмірам і ресурсам РФ змогла значно знизити негативний вплив західних санкцій, які застосовуються з 2014 року, на економіку. Однак довгострокова ефективність цих стратегій ставиться під сумнів, оскільки західні країни вдосконалюють свої механізми контролю і вводять нові санкції у відповідь на дії Росії на міжнародній арені. Внаслідок порівняння санкційних систем США та ЄС виявлено, що США найбільше у світі запроваджують санкцій. Поліпшення механізму застосування економічних санкцій – складна і багатогранна задача, яка вимагає інтеграції різних підходів і технологій. Пріоритетами в цьому процесі повинні бути точність і спрямованість санкцій, технологічні інновації, міжнародна координація, прозорість і підзвітність, а також постійний моніторинг і оцінка ефективності. Тільки комплексний підхід до вдосконалення механізмів санкцій може забезпечити його ефективність і сприяти зміцненню глобальної безпеки.
Експортний потенціал України на світовому ринку продукції АПК
(2023) Клічановський Е. В.; Майстренко О. М.
Актуальність теми. Сучасні процеси інтернаціоналізації світового економічного розвитку не обходять жодну країну, яка стає чи є частиною світового господарства. Отже, зовнішньоекономічна діяльність – це одна з найбільш важливих та невід’ємних сфер економічної діяльності. Базою зовнішньоекономічної діяльності країни є її зовнішня торгівля, яка здійснюється у двох основних формах: експорт та імпорт. Вихід на будь-який зовнішній ринок – це тривалий і копіткий процес. Для вітчизняного виробника, що є важливим суб’єктом зовнішньоекономічних відносин, і для економіки в цілому експорт продукції та послуг дозволяє отримати нові можливості, розширення діяльності, збільшення прибутку. Але діяльність на зовнішніх ринках потребує більше зусиль. Підприємствам необхідно вдосконалювати технічні параметри виробництва, підвищувати продуктивність праці та якість продукції. Експортерам варто проаналізувати, чи готова їх компанія до експорту, обрати найперспективніші ринки, з’ясувати вимоги та правила на обраних ринках, знайти партнерів, обрати оптимальні для себе бізнес-моделі, вирішувати питання транспорту і логістики та пошуку шляхів зниження експортних ризиків. В даному процесі також важлива роль і участь держави. В економіці АПК – це сукупність ланок – галузей, підгалузей, виробничих підприємств, організацій, діяльність яких тісно пов’язана з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, переробкою та збутом продукції. АПК формується на основі агропромислової інтеграції в умовах високого рівня розвитку продуктивних сил та усуспільнення виробництва. Його складовою частиною є інтеграційний продовольчий комплекс. Розвиток АПК має надзвичайно важливе значення для держави. Експорт української продовольчої продукції в умовах війни підкреслив роль держави у вирішенні глобальної продовольчої проблеми. Без сумніву, експортна діяльність і участь у світовому ринку для України і розвитку її економіки надзвичайно важливо. Проте, як ми вияснили, проблем в даному питанні також чимало. Отже, тема кваліфікаційної роботи важлива і актуальна. Дослідженням теоретичних питань експортного потенціалу, його нарощення, вдосконалення діяльності АПК займалися такі вітчизняні і зарубіжні науковці, як Савченко М.В., Хаджинов І.В., Завидовська А.О. Гребельник О.П. Рибак І.В. Лаврів, І.М. Бестужева С.В. Пасхавер Б.Й. Шебаніна О.В., Кікоть Н.Е. Надвиничний С.А. Кравченко В.О. Лисак М. Кучечук Л.В. Картер С. Кононенко Л.В. Кирчата І.М., Шершенюк О.М., Деділова Т.В. Васильців Т.Г., Куницька-Іляш М.В. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних основ формування та розвитку експортного потенціалу галузі, дослідження стану та тенденцій розвитку експортного потенціалу АПК України, обґрунтування ролі України на світовому ринку як функції від рівня розвитку експортного потенціалу АПК та пропозицій щодо підвищення ефективності досліджуваної сфери. Для досягнення поставленої мети ми сформулювали та вирішили такі завдання: – визначити сутність, структура та значення експортного потенціалу держави та галузі; – пояснити структуру та значення АПК як важливої господарської системи України; – описати передумови формування та реалізації експортного потенціалу АПК України; – встановити сучасні тенденції виробництва та споживання продовольчих товарів у світі; – проаналізувати стан розвитку АПК України; – визначити основні тенденції розвитку експорту продукції АПК України; – пояснити суть проблеми та довести роль експортного потенціалу АПК України у вирішенні світової продовольчої кризи; – сформулювати стратегічні напрями розвитку експортного потенціалу продукції АПК України; – обґрунтувати реалізації експортного потенціалу шляхом зміцнення фінансової безпеки АПК України. Об’єктом дослідження є процес розвитку експортного потенціалу галузі. Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування, реалізації та використання експортного потенціалу АПК України. Теоретичну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань розвитку експорту та його потенціалу в окремій галузі АПК держави. Методологічну основу дослідження склали методи наукової абстракції, аналізу, синтезу, логічного висновку, системного підходу тощо. Для вирішення певних завдань застосовувалися такі методи: монографічний – при вивченні літературних джерел, практики формування експортного потенціалу; теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності досліджуваних понять; абстрактно-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків та їх обґрунтування; статистичні – для аналізу структури та динаміки експорту товарів та послуг АПК. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні дані Державної служби статистики України, Національного банку України, Світового банку та ін. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 68 сторінок. Робота містить 4 таблиці та 26 рисунків. Список використаних джерел налічує 56 найменування на 6 сторінках.
Експортний потенціал України на світовому ринку продукції машинобудування
(2021) Салімов, Р. С. огли.; Волосюк М. В.
Салімов Р. С. огли. Експортний потенціал України на світовому ринку продукції машинобудування – кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. м. Миколаїв. 2021. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню експортного потенціалу України на світовому ринку продукції машинобудування. Проведено дослідження концептуальних підходів щодо сутності поняття «експортний потенціал», охарактеризовано основні складові та фактори впливу на експортний потенціал країни, а також методика оцінювання експортного потенціалу країни. Проаналізовано основні показники експортного потенціалу України та сучасні тенденції регіональної та товарної структури експорту продукції машинобудування України. Досліджено основні складові експортного потенціалу продукції машинобудування України. У роботі визначено основні бар’єри нарощування експортного потенціалу продукції машинобудування України на світовому ринку та перспективи збільшення експортного потенціалу України на світових ринках продукції машинобудування. Запропоновано рекомендації щодо покращення стану експорту продукції машинобудування України в майбутньому та оцінено позитивні впливи від запровадження кластерного підходу для покращення стану експорту продукції машинобудування України, які поділяються на комерційні та відновлювальні.
Залучення міжнародних інвестицій в територіальні громади
(2021) Клисяк, І. Д.; Klyasyk, I. D.; Вдовиченко Л. Ю.
Клисяк І. Д. Залучення міжнародних інвестицій в територіальні громади – бакалаврська робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2021 р. Дипломна робота присвячена дослідженню аспектів залученні іноземних інвестицій в ОТГ. Визначено аспекти залучення інвестицій в діяльність ОТГ. Основним позитивним аспектом впливу іноземного інвестування на розвиток ОТГ є його вплив на рівень інвестиційної активності в країні і, як наслідок, на підвищення економічного зростання. Проведено аналіз інвестиційної діяльності територіальних громад України. Оцінено розвиток ОТГ України по 50 ОТГ за 8 показниками. Проведено аналіз організаційно-економічного механізму залучення і використання міжнародних інвестицій для розвитку територіальних громад. Визначені етапи залучення міжнародних інвестицій в ОТГ. Сформовано механізм ефективного залучення міжнародних інвестицій для розвитку ОТГ. Сформованій напрями підвищення інвестиційної привабливості ОТГ. Сформована інвестиційна стратегія ОТГ, етапи формування інвестиційної стратегії ОТГ. Стимулювання інвестиційної активності в регіонах здійснюється з використанням двох груп інструментів: фінансових і адміністративних. До заходів фінансової підтримки інвесторів відносяться податкові пільги на регіональному рівні, компенсації частини відсоткової ставки за кредитами на реалізацію інвестиційних проектів, інвестиційний податковий кредит, розстрочка податкових платежів, надання держгарантій.
Зовнішньоекономічна діяльність України: аналіз та перспективи розвитку
(2021) Рубан, К. С.; Ruban, K. S.; Єфімова Г. В.
Рубан К. С. Зовнішньоекономічна діяльність України: аналіз та перспективи розвитку – бакалаврська робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2020. Метою роботи є визначення реального стану зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) України в сучасних умовах, а також виокремлення основних проблем подальшого розвитку ЗЕД України, на основі детального аналізу динамічних процесів експортно-імпортних операцій за останні кілька років. Дипломна робота присвячена дослідженню аспектів зовнішньоекономічної діяльності України її аналізу та перспективи розвитку. Проведено дослідження сутності, еволюції розвитку та особливості ЗЕД. Розглянути поняння зовнішньоекономічної діяльності та її види, охарактеризувати принципи та основні фактори розвитку зовнішньоекономічної діяльності України. Проаналізувати структру та динаміку експортно-імпортих показників України. Дати оцінку результативності зовнішньоекономічної діяльності України. Визначено, які країни є найбільшими експортерами та імпортерами, з якими країнами відбулося від'ємне або додатнє сальдо. Також зазначено, які регіони України принесли найбільшого внеску до експортно-імпортних показників за 2018–2020 роки. Визначити механізми розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни та розглянути проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності України. Охарактеризовано перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.
Зовнішньоекономічна діяльність України: аналіз і перспективи розвитку
(2023) Хумметдурдиєв А. А.; Марущак С. М.
Актуальність теми. Сучасні процеси інтернаціоналізації світового економічного розвитку не обходять жодну країну, яка стає чи є частиною світового господарства. Отже, зовнішньоекономічна діяльність – це одна з найбільш важливих та невід’ємних сфер економічної діяльності. Базою зовнішньоекономічної діяльності країни є її зовнішня торгівля, яка здійснюється у двох основних формах: експорт та імпорт. Вихід на будь-який зовнішній ринок – це тривалий і копіткий процес. Для вітчизняного виробника, що є важливим суб’єктом зовнішньоекономічних відносин, і для економіки в цілому експорт продукції та послуг дозволяє отримати нові можливості, розширення діяльності, збільшення прибутку. Але діяльність на зовнішніх ринках потребує більше зусиль. Підприємствам необхідно вдосконалювати технічні параметри виробництва, підвищувати продуктивність праці та якість продукції. Експортерам варто проаналізувати, чи готова їх компанія до експорту, провести маркетингове дослідження та обрати найперспективніші ринки, з’ясувати вимоги та правила на обраних ринках, знайти партнерів, обрати оптимальні для себе бізнес-моделі, вирішувати питання транспорту і логістики та пошуку шляхів зниження експортних ризиків. Кожна держава, маючи на меті загальний розвиток, повноцінне членство в системі світового господарства, вибудовує загальну зовнішньоекономічну стратегію. З огляду на сказане, тема кваліфікаційної роботи важлива і актуальна. Дослідженням питань управління зовнішньоекономічною діяльністю держави, підходам стосовно її вдосконалення приділяли увагу такі вітчизняні і зарубіжні науковці як Гордополов В. Ю., Акименко О. Ю., Самблук М. В., Ковтун Е. О., Рахман М. С., Леоненко К. Р., Брояка А. А., Рибак І. В., Улида В. Ю., Тюха І. В., Іванина В. О., Єлісєєнко О. В., Скобєлєва Г. С., Двуліт З. П., Завербний А. С., Передало Х. С., Наумчук С. І., Ксендзук В. В. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретико-методичних положень, аналіз поточного стану та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності держави. Для досягнення поставленої мети ми вирішили такі основні завдання: пояснити сутність зовнішньоекономічна діяльність як складової національної економіки; уточнити значення державного та міждержавного регулювання ЗЕД України; визначити сутність зовнішньоекономічної політики держави та її структури; проаналізувати платіжного балансу України; дослідити динаміку та структуру експорту та імпорту товарів; проаналізувати динаміку та структуру експорту та імпорту послуг; встановити проблеми та перспективи розвитку ЗЕД України; пояснити управління ризиками ЗЕД України як спосіб вирішення проблем; сформулювати напрями вдосконалення державної зовнішньоторговельної політики. Об’єктом дослідження є процеси економічна діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, основою якої є їх взаємовідносини. Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, державного регулювання цієї діяльності в умовах, визначених часом та наявними можливостями. Теоретичну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань зовнішньоекономічної діяльності держави. Методологічну основу дослідження склали методи наукової абстракції, аналізу, синтезу, логічного аналізу, системного підходу тощо. Для вирішення певних завдань застосовувалися такі методи: монографічний – при вивченні літературних джерел, практики ЗЕД; теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності досліджуваних понять; абстрактно-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків та їх обґрунтування; статистичні – для аналізу структури та динаміки експорту товарів та послуг; аналізу Платіжного балансу. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні дані Державної служби статистики України, Національного банку України, Світового банку, ЄС та ін. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 64 сторінок. Робота містить 3 таблиці, 28 рисунків. Список використаних джерел налічує 38 найменування на 4 сторінках.
Зовнішньоекономічний потенціал розвитку відносин між Україною та ЄС
(2023) Брошевецька Є. Д.; Єфімова Г. В.
Актуальність теми роботи. Сучасний світ характеризується посиленням глобалізаційних процесів та зростаючим значенням зовнішньоекономічних відносин між країнами. Для країн, особливо тих, що прагнуть до розвитку та інтеграції, встановлення і підтримка сприятливих та ефективних зовнішньоекономічних зв'язків має вирішальне значення. У цьому контексті Україна, як країна з великим геополітичним потенціалом, активно розвиває свої зовнішньоекономічні відносини, зокрема з Європейським Союзом (ЄС). Тема дослідження "Зовнішньоекономічний потенціал розвитку відносин між Україною та ЄС" є актуальною та значущою, оскільки вона стосується ключового напрямку розвитку України, що базується на співпраці з ЄС. Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України та надає важливу підтримку у формі фінансової, технічної та експертної допомоги. Мета і завдання дослідження. Метою даної дипломної роботи є аналіз та оцінка потенціалу розвитку зовнішньоекономічних відносин між Україною та ЄС, виявлення можливостей та викликів, які виникають на шляху співпраці між цими двома сторонами. Дослідження спрямоване на визначення переваг, які надає Україні співпраця з ЄС, а також виявлення необхідних заходів та рекомендацій для подальшого розвитку цих відносин. Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі будуть розглянуті такі ключові задачі: – Характеристика економічної категорії «економічний потенціал»; – Поняття та структура зовнішньоекономічного потенціалу країни; – Фактори формування і використання зовнішньоекономічного потенціалу країни; – Дослідження стану та динаміки зовнішньоекономічних відносин України до 2022 року; – Аналіз наслідків війни для зовнішньоекономічних відносин України; – Оцінка зовнішньоекономічного потенціалу України; – Розробка стратегії формування і розвитку зовнішньоекономічного потенціалу України; – Перспективи удосконалення зовнішньоекономічних відносин України та ЄС в повоєнний період; – Основні шляхи розвитку зовнішньоекономічних відносин між Україною та ЄС. Аналіз економічного потенціалу України: У дослідженні будуть проаналізовані основні економічні показники України, такі як ВВП, експорт, імпорт, інвестиції та інші фактори, що впливають на зовнішньоекономічний потенціал країни. Також будуть вивчені галузі, в яких Україна має конкурентні переваги та можливості для співпраці з ЄС. 1. Аналіз зовнішньоекономічних відносин України та ЄС: Вивчення торговельного обороту, структури торгівлі, інвестиційних потоків та інших аспектів зовнішньоекономічної співпраці між Україною та ЄС. Будуть розглянуті договори, угоди та інструменти, що регулюють ці відносини, а також успіхи та проблеми, які виникають на шляху співпраці. 2. Виявлення переваг співпраці з ЄС: Дослідження буде спрямоване на визначення користі, яку отримує Україна від зовнішньоекономічної співпраці з ЄС. Будуть розглянуті переваги, такі як доступ до великого ринку, технологічний трансфер, фінансова та технічна підтримка, підвищення конкурентоспроможності та інші фактори, які стимулюють економічний розвиток України. 3. Виклики та перспективи співпраці: Розгляд буде приділено також викликам та перешкодам, з якими стикається Україна в процесі розвитку зовнішньоекономічних відносин з ЄС. Будуть розглянуті такі фактори, як політична стабільність, реформи, правова система, корупція та інші фактори, що впливають на ефективність співпраці. Порушення прав людини, конфлікти та інші політичні чинники також можуть стати перешкодою на шляху досягнення повного потенціалу співпраці між Україною та ЄС. Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використанні загальнонаукові методи наукового пізнання: аналіз торгівельного обміну; аналіз інвестиційного потенціалу; стратегічне планування та прогнозування; економічне моделювання; стратегічний аналіз. Об’єкт дослідження. Потенціал розвитку відносин між Україною та ЄС . Предмет дослідження. Виявлення шляхів покращення співпраці, зміцнення взаємовигідного співробітництва та досягнення більш важливих результатів у майбутньому. Характеристика структури роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг – 87 сторінок, з них основний текст – 75 сторінок. Робота містить 0 таблиць і 2 рисунків. Список використаних джерел налічує 22 найменувань на 3 сторінках.
Міграційна політика країн в контексті структурних зрушень у світовій економіці
(2021) Чередниченко, Д. В.; Вдовиченко Л. Ю.
Чередниченко Д. В. Міграційна політика країн в контексті структурних зрушень у світовій економіці – бакалаврська робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, 2021. У роботі досліджено трактування в економічній літературі дефініції «міграція», визначення якої розглядається у широкому та вузькому значеннях, внаслідок чого встановлено: спільним є те, що необхідна умова міграції населення вбачається у зміні місця проживання. Виявлено, що міжнародні міграції для країни-реципієнта можуть виявитися як культурним, економічним і соціальним ресурсом, так і джерелом соціальної напруженості і конфліктогенності. У роботі проаналізовано сучасний стан та визначено вектор розвитку міграційної політики в країнах світу та Україні, внаслідок чого обґрунтовано перспективні сценарії міжнародної міграційної політики країн світу; запропоновано шляхи осучаснення міграційної політики в Україні, в тому числі й зазначено напрями вдосконалення в Україні регулювання міжнародної трудової міграції.
Міжнародна конкурентоспроможність підприємства: оцінка та способи управління
(2021) Морозова, А. С.; Марущак С. М.
Актуальність теми. Міжнародна конкурентоспроможність є однією з найскладніших явищ сучасного міжнародного економічного життя. Формування конкурентного середовища та ринкової економіки дуже тісно пов’язані між собою. Конкуренція є однією з основних умов розвитку та процвітання ринку. В сучасному світі підприємства мають боротися за свої конкурентні позиції та аналізувати ринки, отже особливої актуальності для кожного підприємства набуває питання оцінки та управління конкурентоспроможністю як на внутрішньому, так і міжнародному ринках. Під міжнародною конкурентоспроможністю підприємства слід розуміти його здатність виробляти таку послугу або товар, який з максимальною ефективністю міг задовольнити потреби споживачів на зовнішньому та внутрішньому ринках, при умовах ефективності роботи усіх підрозділів вкупі. Також уся вироблена продукція має бути затребуваною і успішною на ринку, аби підприємство могло змагатися з конкуруючими фірмами і отримувати більше економічних вигод у порівнянні з ними. Визначення та оцінка рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства, його продукції – комплексна система і вона може бути виражена через набір показників. Вибір показників залежить від мети та обраного методу оцінки. Дослідження проблем управління та оцінки міжнародною конкурентоспроможністю знайшло відображення у працях таких науковців, як П. Л. Алтухов, А. Е. Воронкова, В. П. Пономарьов, Г. І. Дібніс, О. О. Гетьман, В. М. Шаповал, Дж. Л. Гібсон, Д. М. Іванцевич, Д. Х. Донеллі, Н. Грицишин, О. Є. Кузьмін, Н. І. Горбаль, А. Градов, В. Єрмолов, Р. Фатхутдінов та інші. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо управління міжнародною конкурентоспроможністю досліджуваного підприємства. Шлях до зазначеної мети обумовлює необхідність вирішення взаємопов’язаних завдань: розкрити сутність та основні фактори конкурентоспроможності підприємства; розглянути систему управління конкурентоспроможністю підприємства; визначити особливості управління конкурентоспроможністю підприємства; охарактеризувати діяльність ТОВ «MDEM»; проаналізувати фінансовий стан ТОВ «MDEM»; оцінити міжнародну конкурентоспроможність ТОВ «MDEM»; запропонувати шляхи покращення діяльності та підвищення конкурентних переваг «MDEM»; запропонувати напрями вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю «MDEM». Об’єктом дослідження є процес забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти оцінки та управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства. Методологічну основу дослідження склали: методи наукової абстракції, синтезу, аналізу, порівняння; системного підходу; наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вченихекономістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань міжнародної конкурентоспроможності підприємства, її оцінки та способів управління. Для вирішення певних завдань в кваліфікаційній роботі також застосовувалися такі методи: метод SWOTаналізу, PEST-аналізу, фінансово-економічного аналізу та інші. Інформаційну базу дослідження складають звітні і аналітичні дані про діяльність ТОВ «MDEM» та інших підприємств суднобудівного комплексу, результати власних дослідження фінансового стану та оцінки конкурентоспроможності підприємства. В роботі використовувалися монографічна і довідкова література, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали періодичних видань. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи 64 сторінки, з них повний текст 50 сторінок. Робота містить 15 таблиць, 10 рисунків. Список використаних джерел налічує 40 найменувань на 4 сторінках.
Міжнародна інвестиційна привабливість українських регіонів
(2021) Кутняк, Д. П.; Марущак С. М.
Актуальність теми. Однією з важливих проблем в Україні є стабілізація економіки і підвищення її ефективності. Досить багато проблем соціально-економічного розвитку регіонів створюють значні перешкоди на шляху подальшого їх розвитку. Для вирішення цих проблем і реалізації перспективних проектів потрібні кошти. Нестача внутрішніх фінансових ресурсів та відсутність бюджетного фінансування спонукають до пошуку нових напрямів залучення капіталу. Таким чином, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни в цілому і її регіонів пов’язано з нарощуванням та ефективним використанням інвестиційних ресурсів, у тому числі й іноземних інвестицій. Прямі іноземні інвестиції є важливим джерелом капіталовкладень у розвиток країни та впровадження інноваційних технологій у виробництві і управлінні. Для залучення іноземних інвестицій одним із важливих чинників є розробка напрямів підвищення рівня міжнародної інвестиційної привабливості, активізації інвестиційних процесів. Це завдання однаково стосується як всієї країни, так і окремих її складових – регіонів України. Саме інвестиційна привабливість регіону є спонукальним чинником до прийняття інвестиційних рішень інвесторами. Тому обрана тема кваліфікаційної роботи є важливою і актуальною. Теоретичні і практичні питання інвестиційної привабливості держави та її регіонів вивчали такі українські дослідники, як Ю. М. Вербицька, Ю. В. Герасименко, А. О. Гура, Ю. М. Коваленко, Т. О. Мельничук, О. Ю. Матвеєва, А. С. Міняйло, О. С. Мороз, І. О. Оніщенко, Д. Н. Дацишин, І. В. Мілько, Т. Б. Харченко, Т. С. Черкашина та ін. Питання оцінювання рівня інвестиційної привабливості України, регіонів, міст знайшли відображення у роботах низки вітчизняних вчених-економістів, серед яких слід відзначити праці Т. Г. Венгуренко, В. В. Плахотнюк, О. М. Вільчинська, Ю. І. Бондар, О. В. Вірянська, Ю. В. Єльнікова, Г. В. Лещук, Ю. А. Опанасюк, А. Л. Романчук, С. О. Степуріна, В. І. Дериховська, Г. О. Федоров, Н. В. Балабанова, О. H. Бондаренко та ін. Незважаючи на цінність їх результатів, питання щодо напрямків підвищення рівня міжнародної інвестиційної привабливості для регіонів України дуже важливе і потребує нових способів вирішення. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретико-методичних положень про міжнародну інвестиційну привабливість регіонів України та розробка практичних рекомендацій щодо напрямків підвищення її рівня з метою залучення іноземних інвестицій. Об’єктом дослідження є процес забезпечення інвестиційної привабливості регіонів України. Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування передумов та реалізації заходів для підвищення рівня міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: пояснити економічний зміст міжнародних інвестицій, інвестиційної діяльності та привабливості; визначити чинники міжнародної інвестиційної привабливості держави та її регіонів; дати характеристику методам оцінки міжнародної інвестиційної привабливості; виконати аналіз сучасних тенденцій іноземного інвестування в Україні та її регіонах; дослідити міжнародну інвестиційну привабливість України як індикатора інвестиційної спроможності регіонів; виконати рейтингове оцінювання рівня міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України; встановити перелік проблем формування міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України; пояснити можливість впровадження реформ та використання зарубіжного досвіду як напрямів підвищення інвестиційної привабливості України; описати брендинг як інструмент формування інвестиційної привабливості регіонів України. У роботі для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: системний підхід; методи аналізу інтенсивності динаміки на основі відповідних показників; метод структурного аналізу; графічний; метод порівняння; метод абстрагування; методи аналізу та синтезу; рейтинговий метод та ін. Теоретичну и методологічну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених- економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань залучення в регіони України іноземних інвестицій, забезпечення високого рівня їх міжнародної інвестиційної привабливості. Інформаційну базу дослідження формують статистичні й аналітичні дані про обсяги іноземних інвестицій в Україну та регіони, соціально-економічний, демографічний розвиток регіонів, економіко-географічний розвиток виробничої інфраструктури, розвиток ринкових відносин і комерційної інфраструктури, рівень інвестиційного ризику, дані про місце України в міжнародних рейтингах, дані опитування. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 75 найменувань. Дана робота виконана на 68 сторінках, містить 2 таблиці, 31 рисунок та 8 додатків. В першому розділі «Теоретичні аспекти міжнародної інвестиційної привабливості регіонів» розглядаються теоретичні питання – визначається роль міжнародних інвестицій, інвестиційної діяльності та привабливості, систематизовані чинники, описуються методи оцінювання міжнародної інвестиційної привабливості держави та її регіонів. В другому розділі «Аналіз міжнародної інвестиційної привабливості України та її регіонів» кваліфікаційної роботи виконується дослідження на предмет оцінки сучасних тенденцій іноземного інвестування, міжнародної інвестиційної привабливості Україні та рейтингове оцінювання міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України. В третьому розділі «Напрями підвищення рівня міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України» систематизовано перелік проблем, які виникають на шляху формування міжнародної інвестиційної привабливості регіонів України, пропонуються способи їх вирішення, зокрема – продовжувати в Україні Антикорупційну реформу та, в загальному і на місцях, впроваджувати позитивний зарубіжний досвід боротьби з корупцією, яка є головною проблемою, що зупиняє іноземних інвесторів. Також пропонуємо створити в кожному регіоні свій бренд, який підкреслюватиме їх унікальні можливості.
Напрями запобігання банкрутства підприємства
(2021) Кокошинська, Юлія; Kokoshynska, Yuliia; Мігай Н. Б.
Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено проблемі банкрутства підприємства та формування напрямів його запобігання в ринкових умовах. В роботі досліджено сутність банкрутства промислових підприємств у сучасних умовах, вивчено особливості підходів до оцінки імовірності виникнення банкрутства. Здійснено діагностику фінансово-економічної діяльності досліджуваного підприємства, розраховано показники ймовірності банкрутства підприємства за два останніх роки. За результатами здійсненого у бакалаврській роботі дослідження запропоновано заходи попередження банкрутства підприємства. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи антикризового управління та застосування антикризових заходів залежно від поточного фінансового стану і фази життєвого циклу підприємства.
Національні експортні політики як складові зовнішньоекономічної стратегії держав
(2021) Гулієва, Г. Г. низи.; Єфімова Г. В.
Актуальність теми. Сучасні процеси інтернаціоналізації світового економічного розвитку не обходять жодну країну, яка стає чи є частиною світового господарства. Отже, зовнішньоекономічна діяльність – це одна з найбільш важливих та невід’ємних сфер економічної діяльності. Базою зовнішньоекономічної діяльності країни є її зовнішня торгівля, яка здійснюється у двох основних формах: експорт та імпорт. Вихід на будь-який зовнішній ринок – це тривалий і копіткий процес. Для вітчизняного виробника, що є важливим суб’єктом зовнішньоекономічних відносин, і для економіки в цілому експорт продукції та послуг дозволяє отримати нові можливості, розширення діяльності, збільшення прибутку. Але діяльність на зовнішніх ринках потребує більше зусиль. Підприємствам необхідно вдосконалювати технічні параметри виробництва, підвищувати продуктивність праці та якість продукції. Експортерам варто проаналізувати, чи готова їх компанія до експорту, провести маркетингове дослідження та обрати найперспективніші ринки, з’ясувати вимоги та правила на обраних ринках, знайти партнерів, обрати оптимальні для себе бізнес-моделі, вирішувати питання транспорту і логістики та пошуку шляхів зниження експортних ризиків. Кожна держава, маючи на меті загальний розвиток, повноцінне членство в системі світового господарства, вибудовує загальну зовнішньоекономічну стратегію. Важливою складовою цієї стратегії є її експортна політика. З свого боку, держава має підтримувати та захищати вітчизняного експортера. Для країн з транзитивною економікою важливо правильно вибудовувати політику експорту як частину зовнішньої політики. Разом з власними ініціативами, доречно використовувати зарубіжний досвід, адаптувавши його до реалій економічного розвитку даної країни. З огляду на сказане, тема кваліфікаційної роботи важлива і актуальна. Дослідженням питань управління зовнішньоекономічною діяльністю держави такі вітчизняні і зарубіжні науковці як О. Ю. Акименко, О. В. Гаврилюк, І. Ю. Остафі, А. В. Завгородній, І. В. Рибак, В. Ю. Улида; багато науковців досліджують питання управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств як експортерів своєї продукції і послуг зокрема це А. А. Брояка, А. С. Войтюк, О. М. Пєтухова, В. І. Ганін, С. В. Борох, Г. М. Гузенко, Я. П. Машталір, М. В. Самблук, Е. О. Ковтун, О. І. Шапоренко. Питання визначення і формування політики і стратегії діяльності висвітлені в працях І. І. Вініченко, А. Д. Мостова, І. В. Кононова, І. В. Костюк, А. О. Фатенок-Ткачук. Багато досліджень присвячено питанням підтримки та стимулювання державою експортної діяльності – М. С. Данилишин, О. В. Лошенюк, В. М. Марченко, Н. П. Лєбєдєва, І. Ф. Ясіновська, С. Д. Смолінська. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретико-методичних положень, аналіз поточного стану та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку стратегії зовнішньоекономічної діяльності держави в плані вироблення та впровадження її експортної політики на прикладі України та Азербайджану. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: визначити сутність зовнішньоекономічної діяльності як основного напрямку розвитку національної економіки; пояснити дефініції «зовнішньоекономічна стратегія» і «зовнішньоекономічна політика», визначити їх сутність та завдання; дати пояснення місця, ролі і мети національної експортної політики в зовнішньоекономічній стратегії держави; проаналізувати Платіжний баланс України та Азербайджану як інформаційних джерел регулювання їх експортних політик; дослідити динаміку та структуру експорту України за товарними групами та країнами; дослідити динаміку та структуру експорту Азербайджану за товарними групами та країнами; описати політику України щодо підтримки і стимулювання експорту; пояснити як впровадження системи заохочення, диверсифікація товарів та послуг дозволяє розширити експортну діяльність держави; систематизувати приклади зарубіжного досвіду стимулювання експорту для наслідування в Україні та Азербайджані. Об’єктом дослідження є процес формування та впровадження національної експортної політики держави. Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування та впровадження експортної політики як складової зовнішньоекономічної стратегії держави. Теоретичну основу дослідження складають наукові, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі з питань зовнішньоекономічної та експортної діяльності держави. Методологічну основу дослідження склали методи наукової абстракції, аналізу, синтезу, логічного аналізу, системного підходу тощо. Для вирішення певних завдань застосовувалися такі методи: монографічний – при вивченні літературних джерел, практики формування експортної політики; теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності досліджуваних понять; абстрактно-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків та їх обґрунтування; статистичні – для аналізу структури та динаміки експорту товарів та послуг; аналізу Платіжного балансу. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативноправові акти України та Азербайджану, офіційні дані Державної служби статистики України, Державного комітету статистики Азербайджану, Національного банку України, Центрального банку Азербайджанської Республіки, Світового банку та ін. Структура і обсяг роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи 6 – 67 сторінок. Робота містить 7 таблиць, 26 рисунків, 10 додатків. Список використаних джерел налічує 72 найменування на 7 сторінках.

Переглянути

Перегляд 051 "Економіка" за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування