2023

Постійне посилання на фонд

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/6952

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 72

Технологічні етапи біоремедіації забруднених нафтопродуктами ґрунтів на основі мікроорганізмів роду Bacillus
(2023) Трохименко Г. Г.; Недорода В. М.; Trokhymenko Ganna G.; Nedoroda Vladyslav M.
Мета. Розробка основних технологічних етапів біоремедіації забруднених ґрунтів на основі узагальнення та аналізу результатів власних експериментів та літературних даних. Методика. У ході експериментів були використані: 1. Біоіндикаційні методи – визначення фітотоксичності штучно забрудненого ґрунту проведено за допомогою нативного контролю у вигляді біотестування зразків рослинними тест-системами у лабораторних умовах. 2. Методи математичної статистики використовувалися для аналізу і оцінки достовірності отриманих результатів. 3. Апаратні методи застосовано для оцінки ступеня деструкції нафтових вуглеводнів, які здійснювалась із використанням спеціалізованого обладнання для проведення газохроматографічного аналізу фракційного складу зразків. Результати. У представленій роботі наведено технологічні етапи біоремедіації нафтошламових сумішей та нафтозабруднених ґрунтів біологічним методом, а саме за допомогою внесення протестованої у дослідженні композиції біопрепарату нафтоокиснювальних бактерій роду Bacillus. Також у якості каталізатору процесівнафтодеструкції запропоновано використовувати органічні добрива на основі фульвокислот, а у якості розпушувача для покращення аераційних процесів ґрунтосуміші – меліорант на основі соломи. Наукова новизна. У статті представлено інноваційні пропозиції щодо оптимізації стандартних біоремедіаційних систем, розглянуто основні cкладових технології, такі, як облаштування ділянки, умови висадження рослин, можливість перемішування ґрунтосуміші, використання і рециркуляція добрив, моніторинг системи, вологість, температура, аерація та повторне використання ґрунту. Практична значимість. Реалізація запропонованого підходу дозволяє зменшити техногенне навантаження з боку нафтовидобувної промисловості на довкілля у результаті відновлення порушених земель чи ґрунтів, забруднених нафтою та нафтопродуктами. Отримані результати взаємодії бактерій-деструкторів та рослин фіторемедіантів з нафтою та нафтопродуктами становлять самостійний науковий інтерес, а також дозволяють розглядати їх як потенційних інтродуцентів для використання у технологіях біодоповнення та фіторемедіації.
Polar ship propulsion systems with thermo-chemical recuperation of waste heat for lng carriers
(2023) Cherednichenko Oleksandr K.; Korobyeynikova Natalya V.; Basov Oleg Yu.; Чередніченко О. К.; Коробєйнікова Н. В.; Басов О. Ю.
С кожним роком частка суден газовозів зростає, тому невпинно збільшується використання зрідженого природного газу в якості палива для двигунів. В статті проаналізовано сучасні тенденції розвитку суднової енергетики. Розглянуто особливості транспортування зрідженого природного газу танкерами-газовозами, які дозволяють зменшити втрати природного газу при транспортуванні та зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. Одним з основних шляхів зниження шкідливих викидів суднових енергетичних установок є застосування інноваційних пристроїв для виробництва енергії на борту судна за рахунок вторинних енергоресурсів. Метою статті є визначення перспективи використання вторинних енергетичних ресурсів суднових двопаливних двигунів, які працюють на рідкому нафтовому паливі та природному газі. Розглянуто металогідридні установки безперервної дії та комбіновану газотурбінно-дизельну установку з термохімічною утилізацією теплоти вторинних енергоресурсів. Порівняно потенціали скидного тепла вторинних енергоресурсів газотурбінного двигуна та середньообортового чотиритактного дизельного двигуна. Дослідження аналізу зміни питомої витрати зрідженого природного газу в установках комбінованої газотурбінно-електричної та дизель-електричної електростанцій з термохімічною утилізацією теплоти відпрацьованих газів шляхом парової конверсії природного газу або продуктів випаровування вантажу при їх роботі на синтез-газі різного складу запропоновано проводити за допомогою методів математичного моделювання. Наведені результати математичного моделювання процесів в енергетичній установці з термохімічною утилізацією теплоти відпрацьованих газів шляхом перетворення вуглеводневого палива, дозволяють зробити висновки щодо перспективності та ефективності використання даних установок для підвищення індексу енергетичної ефективності на суднах газовозах.
Ways of standardizing high-density polyethylene hull structures parameters for small vessels
(2023) Kuznetsov A. I.; Lysytskyi I. V.; Кузнєцов А. І.; Лисицький І. В.
Альтернативні конструкційні матеріали мають велике значення у будівництві малих суден. Існують переконливі обгрунтування ефективності їх застосування для окремих типів суден малого флоту. У практиці світового малого суднобудування досить давно використовується у якості матеріалу корпусних конструкцій поліетилен високої щільності. Разом з тим, у світовій практиці нормування параметрів корпусних конструкцій із HDPE існують серйозні прогалини, що ускладнює процес проєктування даних конструкцій. Проблеми пов’язані з відсутністю формалізованих вимог до параметрів конструкцій в нормативних документах, таких як Вимоги Класифікаційних органів, у тому числі міжнародних стандартів ISO групи Small сraft. У Правилах класификації і побудови малих суден Регістру судноплавства Украини і у стандарті ISO Small craft – Hull construction and Scantlings-Part 1:Materials, HDPE у якості конструкційного матеріалу для малих суден не розглядається. Турецький Ллойд містить лише тимчасові правила для конструювання малих суден з HDPE. Оскільки, Регистр судноплавства України досі не має формалізованих вимог до конструкцій із HDPE, хоча відповідні роботи щодо включення вимог до конструкцій з HDPE до складу правил зараз ведуться, зазначене потребує відповідного визначення у технічній політиці РСУ, у частині, що стосується використання HDPE у якості матеріалу корпусних конструкцій. Ігнорування даного конструкційного матеріалу призводить до необхідності сертифікації суден, які виготовляють вітчизняні виробники, за кордонами України. У зв’язку з цим нормування параметрів корпусних конструкцій з поліетилену високої щільності є актуальним завданням. Мета роботи полягає у спробі обґрунтування підходу до нормування параметрів корпусних конструкцій стандартів ISO групи Small Craft. Оскільки, вимоги до конструкцій малих суден у цьому стандарті відсутні, приймалася загальна схема визначення параметрів корпусних конструкцій адаптована до матеріалу, що застосовується. Параметри днищового перекриття із поздовжньою системою набору (товщина панелей та моменти опору балок регулярного набору) додатково визначалися прямими розрахунками та за вимогами Турецького Ллойду. Виконано порівняння результатів та запропоновано висновки щодо застосування для визначення параметрів конструкцій адаптованої схеми стандартів ISO.
Проблеми та перспективи відновлення економіки України в післявоєнний період
(2023) Івата В. В.; Прокопів Ю. О.; Сіманавічене Ж.; Ivata Vyacheslav V.; Prokopiv Yuliia О.; Simanavichene Žaneta
Дана наукова робота присвячена дослідженню проблем та перспектив відновлення економіки України у післявоєнний період. Під час військових конфліктів та кризових ситуацій економіка країни зазнає серйозних руйнувань, що потребує комплексного аналізу та розробки ефективних стратегій відновлення. Основною метою дослідження є ідентифікація цих проблем, що виникають в економіці України після війни, та визначення потенційних можливостей для відновлення та досягнення сталого економічного розвитку. Дослідження аналізує втрати, які зазнала країна у різних сферах, включаючи людський капітал, інфраструктуру, економічний потенціал та соціальні аспекти. Дослідження «Проблеми та перспективи відновлення економіки України у післявоєнний період» є цінним внеском у розуміння складнощів, з якими стикається Україна, та пропонує конкретні рекомендації та стратегії для досягнення сталого та покращеного економічного розвитку. Ці рекомендації можуть включати в себе переорієнтування уваги на боротьбу з корупцією та покращення правової системи, стимулювання модернізації інфраструктури через інвестиції та партнерства, збільшення уваги до місцевого самоврядування та активізацію програм підтримки та розвитку високоосвічених кадрів. Отримані результати та висновки мають високий потенціал для використання в процесі прийняття обґрунтованих стратегічних рішень та реалізації дій, спрямованих на подолання складних викликів та забезпечення стійкого процвітання України у післявоєнний період. Ці результати становлять цінний внесок у розуміння проблем, що виникають після воєнних конфліктів, та пропонують конкретні рекомендації для досягнення стійкого та покращеного економічного відновлення. Сформульовані рекомендації мають велике значення для урядових органів, а також міжнародних організацій, оскільки вони можуть служити основою для розробки програм допомоги та стратегій відновлення. Вони не лише надають конкретний настанови для урядових органів, але й мають потенціал стати фундаментом для міжнародних програм допомоги та сприяти виконанню стратегій, спрямованих на стале та збалансоване відновлення економіки України. Їхнє впровадження може сприяти зміцненню стійкості та ефективності розвитку країни, сприяючи забезпеченню стабільності та зростанню національного господарства .
Відпрацювання технології лазерного зварювання напусткового з’єднання високолегованих сталей прорізним швом
(2023) Бернацький А. В.; Соколовський М. В.; Сіора О. В.; Лукашенко В. А.; Шамсутдінова Н. О.; Данилейко О. О.; В. І. Бондарєва; Bernatskyi Artemii V.; Sokolovskyi Mykola V.; Siora Oleksandr V.; Lukashenko Volodymyr A.; Shamsutdinova Nataliia O.; Danyleiko Oleksandr O.; Bondarieva Valentyna I.
Метою даної роботи було відпрацювання технології лазерного зварювання напусткового з’єднання високолегованих сталей прорізним швом. Відповідно до ДСТУ EN ISO 15614-11:2016 «Технічні умови та атестація технології зварювання металевих матеріалів. Випробування процесів зварювання. Частина 11. Електронно-променеве та лазерно-променеве зварювання», були визначені розміри контрольних зварних з’єднань, види контролю та випробувань, їх обсяги. Емпіричним шляхом визначали режими зварювання зразків. Критерієм відбору служили умови відповідності вимогам діючих стандартів. Проводили візуальний та радіографічний контроль, металографічні дослідження, вимірювання мікротвердості та механічні випробування на статичний розтяг. Встановлено, що при виготовленні контрольних напусткових з’єднань з товщиною верхньої деталі 1,5 мм (виготовленої зі сталі 12Х18Н10Т) та товщиною нижньої деталі 3,0 мм (виготовленої зі сталі 09Х16Н4Б), при збільшенні швидкості зварювання з 1000 мм/хв до 3000…4000 мм/хв сумарна кількість проекцій пор зменшується з 0,2% до 0,16%. Найменше значення сумарної кількості проекцій пор (0,16%) зафіксовано при заглибленні фокусуючої площини лінзи на 1 мм у метал зразка, що майже в 1,5 рази менше у порівнянні зі зварюванням з аналогічними параметрами по швидкості та потужності лазерного випромінювання, але з розташуванням фокусуючої площини лінзи у нульовому положенні. Окрім того, спостерігається відносно більша стабільність у формуванні підсилення (0,2…0,3 мм) верхнього валіка зварного з’єднання, при збільшені швидкості лазерного зварювання з 1000 мм/хв до 6000 мм/хв, при значенні потужності лазерного випромінювання 4,4 кВт. При збільшенні швидкості зварювання, ширина шва у напусткових контрольних з’єднаннях з товщиною верхнього листа 1,5 мм та товщиною нижнього листа 3,0 мм змінюється нелінійно. Але для випадку зварювання з розфокусуванням лазерного випромінювання ∆F= -1 мм, залежність носить більш рівномірний характер. За результатами проведення візуального та радіографічного контролю, металографічних досліджень та механічних випробувань було обрано оптимальний режим лазерного зварювання зразків, який дозволяє одержати зварні з’єднання, що відповідають рівню якості «високий В», згідно з ДСТУ EN ISO 13919-1:2015 «Зварювання. З’єднання, виконані електронно-променевим та лазерним зварюванням. Настанова щодо оцінювання рівня якості залежно від дефектів. Частина 1. Сталь».
Study of prospects for the development of wind energy in Ukraine to ensure the sustainable development of the energy system of Ukraine
(2023) Trachuk Andrii R.; Трачук А. Р.
Метою даної статті є проведення дослідження перспектив розвитку вітрової енергетики в Україні і її роль у забезпеченні сталого розвитку енергосистеми країни. У роботі використовується комплексний аналіз, що включає в себе оцінку ресурсної бази, технічних можливостей та економічних аспектів вітрової енергетики. Методологія включає збір та аналіз статистичних даних, моделювання економічних сценаріїв, і враховує поточні тенденції у сфері вітрової енергетики. Дослідження показує, що в Україні існують значні можливості для розвитку вітрової енергетики. Активізація цього сектору може сприяти зменшенню викидів парникових газів та диверсифікації енергетичного міксу країни. Результати аналізу ресурсів та технічних можливостей підтверджують високий потенціал розвитку вітрової енергетики в Україні. Основним внеском даної статті є актуалізація та поглиблене дослідження перспектив вітрової енергетики в контексті сталого розвитку України. Відзначається, що такий підхід є актуальним у зв'язку з викликами кліматичних змін та ростом попиту на чисту енергію. Результати дослідження можуть бути корисними для прийняття рішень у сфері енергетичної політики, розвитку вітрової енергетики та планування інвестицій у секторі енергетики в Україні. Дана стаття може послужити як науковою основою, так і джерелом інформації для органів влади, бізнесу та громадськості, що цікавляться сталим розвитком енергосистеми України. Оцінка поточного стану вітрової енергетики в Україні: першим завданням є збір та аналіз існуючих даних про розвиток вітрової енергетики в Україні на сучасному етапі. Це включає в себе інформацію про кількість та обсяги вітрових електростанцій, їх розташування, виробництво електроенергії, інвестиції та регулюючий фреймворк. Аналіз попередніх досліджень та публікацій: проведення обговорення та синтезу результатів попередніх наукових досліджень, стосовно розвитку вітрової енергетики в Україні. Встановлення спільних точок і невирішених аспектів, на які слід звернути особливу увагу. Визначення ключових факторів успіху та гальмувальних факторів: ідентифікація ключових чинників, які сприяють розвитку вітрової енергетики в Україні, включаючи фінансову підтримку, технологічний потенціал та правовий фреймворк. Також аналіз гальмувальних факторів, які можуть уповільнити або обмежити розвиток цієї галузі. Оцінка впливу на довкілля та екологічні аспекти: Проведення аналізу впливу вітрової енергетики на навколишнє середовище, зокрема, ефективність у зменшенні викидів CO2 та інших забруднюючих речовин, а також врахування екологічних аспектів під час розміщення вітрових електростанцій. Визначення перспектив та рекомендацій для подальшого розвитку: формулювання конкретних перспектив розвитку вітрової енергетики в Україні. Надання практичних рекомендацій щодо стимулювання розвитку цього сектору та максимізації його позитивного впливу на сталий розвиток енергосистеми України.
Застосування штучного інтелекту у телекомунікаціях
(2023) Худякова І. М.; Khudiakova Iryna M.
Стаття досліджує потенціал використання штучного інтелекту (ШІ) в телекомунікаційній галузі. Вона оглядає різні аспекти, де ШІ може знайти застосування, такі, як автоматизація мережевого управління, аналіз великих обсягів даних, покращення обслуговування клієнтів та прогнозування трафіку. Стаття розглядає переваги використання ШІ в телекомунікаціях, зокрема збільшення ефективності та продуктивності операцій, зниження витрат та підвищення задоволеності клієнтів. Вона також наголошує на можливостях прогнозування мережевих навантажень за допомогою ШІ, що сприяє покращенню якості обслуговування та забезпеченню безпеки мережі. Вона також висвітлює необхідність підготовки фахівців з розуміння принципів ШІ та навичок роботи з ними. Визначені ключові причини, що підкреслюють необхідність підготовки фахівців для роботи з ШІ. Перш за все, ШІ може вплинути на різні аспекти телекомунікаційного сектора, такі, як мережеве управління, моніторинг, прогнозування трафіку, підтримка прийняття рішень та вдосконалення обслуговування клієнтів. Фахівці, знайомі з принципами ШІ, здатні ефективно впроваджувати та використовувати цю технологію для оптимізації роботи телекомунікаційних компаній. Розглянуті важливі навички, які мають бути в наявності у фахівців для успішного використання ШІ. Це включає розуміння алгоритмів машинного навчання, навички аналізу даних, здатність до роботи з великими обсягами інформації та вміння здійснювати стратегічне планування. Крім того, фахівці повинні мати відповідні знання з телекомунікаційних систем та протоколів, щоб успішно інтегрувати ШІ з існуючими інфраструктурами. Висновок статті стверджує, що використання ШІ в телекомунікаціях відкриває нові можливості для оптимізації та покращення різних аспектів галузі. Вона закликає телекомунікаційні компанії активно досліджувати та впроваджувати штучний інтелект з метою досягнення конкурентної переваги та забезпечення якісного обслуговування своїм клієнтам. Підкреслена необхідність підготовки фахівців з використання ШІ в телекомунікаціях. Розуміння принципів ШІ та належні навички у цій області дозволять фахівцям впроваджувати та використовувати штучний інтелект для покращення ефективності телекомунікаційного сектора та надання якісних послуг клієнтам. Зростаюча роль ШІ у сучасних телекомунікаціях створює потребу в кваліфікованих професіоналах, здатних ефективно використовувати цю технологію.
Визначення форми центрального корпуса пасажирського судна з аутригерами для маршруту ''Очаків-Кинбурнська Коса''
(2023) Слободян С. О.; Морозов О. О.; Slobodyan Sergey O.; Morozov Oleksii A.
Мета є визначення форми корпуса центрального корпуса пасажирського судна з аутригерами (САР), для маршруту «Очаків-Кінбурнська Коса», типу двигуна та рушія, а також матеріалу корпуса. Методика. Застосовано методи теорії і проектування суден, аналізу і статистики. Результати. Проведено аналіз проектних та експлуатаційних характеристик різних проектів моторних човнів, пасажирських катерів та малих швидкісних пасажирських суден. На підставі цього аналізу визначено оптимальну форму центрального корпуса, тип двигуна та рушія, а також матеріал корпуса, пасажирського судна прибережного плавання, для маршруту «Очаків-Кінбурнська Коса». Наукова новизна. Вперше узагальнені та проаналізовані дані різних проектів та типів моторних човнів, пасажирських катерів та швидкісних малих пасажирських суден для маршруту «Очаків-Кінбурнська Коса». Практичне значення. На основі порівняльного аналізу та узагальнених емпіричних, теоретичних даних з урахуванням режиму руху визначеному у [1] економічних, проектних та експлуатаційних вимог та обмежень, а також досвіду експлуатації існуючих моторних човнів, катерів та малих швидкісних суден, оптимальною визначено, комбіновану форму центрального корпуса пасажирського судна з аутригерами (САР) для маршруту «Очаків-Кінбурнська Коса». Порівняння проводилося за наступними експлуатаційно-економічними критеріями: транспортна ефективність,коефіцієнт утилізації водотоннажності по вантажопідйомності або ефективність використання водотоннажності. Крім того, для порівняння, було додано катер на підводних крилах проекту 343МЕ та мале пасажирське судно на підводних крилах проекту 1432 «Невка» яке використовувалось у прибережних районах Чорного моря.Мале пасажирське судно на підводних крилах «Невка» проект 1432 за призначенням є тотожним до наземних маршрутних мікроавтобусів і проектувалось як заміна СПК проекту 343МЕ. Детально було розглянуто форму корпуса «джонбот» з транцевою носовою частиною та моторний човен «Сарепта» з комбінованою формою корпуса. Окрім вище вказаних малих суден для узбережжя морів та моторних човнів, проектувалися та будувалися швидкісні пасажирські судна для мілководних річок. Необхідність в таких суднах була викликана необхідністю поліпшення ситуації з пасажирськими перевезеннями у районах СРСР з великою кількістю мілководних річок, та необхідністю отримати швидкісне судно яке б не залежало від причальної інфраструктури та могло експлуатуватись на мілководді. У сукупності, це призвело до появи концепції швидкісного «річкового автобуса». Реалізована ця концепція була у вигляді швидкісних ПС проектів 946 та Р-83. Тримарана носова частина корпуса, цього проекту, зменшила ударні навантаження на хвилюванні. У кормова частина корпуса плоскодонна. Таким чином форма корпуса пасажирського судна проекту Р-83, комбінована та тотожна до форми корпуса моторного човна «Сарепта». Судно рухається у перехідному режимі, ближче до границі початку глісування. З огляду на вище наведені дані оптимальною формою центрального корпуса була визначена комбінована форма корпуса. Визначена форма корпусу дозволила з максимальною ефективністю використовувати об’єм корпуса та експлуатувати судно як пасажирське, водолазне, вантажопасажирське, у прибережних районах морів так і на річках. Порівняльний аналіз показав, що найбільш ефектними за експлуатаційноекономічними показниками, є моторні човни та катери з підвісними двигунами, тому якості двигун та рушія визначено підвісний двигун. Матеріалом обшивки та конструкції корпуса визначено алюмінієво-магнієвий сплав, який має меншу питому вагу ніж сталь але при цьому більш дешевий ніж склопластик у зв’язку з тим що технологія виготовлення суден з склопластику більш коштовна, тому для окупності необхідна велика серійність суден, що у сучасних реаліях неможливо.
Можливості ефективного спалювання аміаку в камері згоряння газотурбінного двигуна з турбіною перерозширення
(2023) Сербін С. І.; Колесников А. Б.; Serbin Serhiy I.; Kolesnykov Anatolii B.
Необхідність зменшення впливу енергетики на навколишнє середовище визначає необхідність розробки та адаптації енергоефективних декарбонізованих систем, а також визначення діапазонів їх раціональних параметрів. Метою роботи є дослідження енергетичних і емісійних характеристик процесу горіння газоподібного аміаку в камері згоряння газотурбінного двигуна з перерозширенням. В якості об’єкта дослідження вибрано камеру згоряння для допалювання відхідних газів високотемпературного паливного елемента в складі газотурбінного агрегату з перерозширенням. Для детального прогнозування характеристик камери згоряння, що працює на аміаку, використано підхід, згідно якому паливоспалюючий пристрій розглядається як сукупність різних хімічних реакторів (гомогенних, проточних), що моделюють основні процеси хімічних перетворень в різних ділянках жарової труби камери згоряння. Розроблено реакторну модель камери згоряння, що працює на газоподібному аміаку, в якій відповідні реактори моделюють первинну зону камери згоряння, зону розбавлення та процеси змішування вторинного повітря, яке подається в відповідні ділянки, з основним потоком. Математична модель ґрунтується на рівняннях збереження маси і енергії для хімічно реагуючої системи. В якості кінетичної схеми горіння газоподібного аміаку в камерах згоряння газотурбінних двигунів використано механізм високотемпературного окиснення аміаку з урахування хімічних реакцій горіння водню, який містить у собі 71 реакцію з 22 компонентами. Розглянуто вплив режимних параметрів камери згоряння на розподіл температури та концентрацій хімічно реагуючих компонентів в об’ємі паливоспалюючого пристрою. Розрахунки робочого процесу камери згоряння проведено для теплової потужності 1,0 МВт, тиску 0,3 МПа та варіюванні коефіцієнта надлишку повітря від 1,41 до 2,03. Показано можливість стабільної роботи камери згоряння на аміаку при умовах ефективного закручення первинного повітря. При цьому час перебування реагентів у первинній зоні камери має перевищувати 0,025 с., що можливо при наявності потужних пристроїв для стабілізації горіння. Результати роботи можуть бути використані при розробці камер згоряння газотурбінних двигунів для декарбонізованих енергетичних систем, а також при організації допалювання продуктів твердооксидних паливних елементів, що працюють в складі гібридних енергетичних установок.
Система підтримки прийняття рішень інформаційної безпеки бухгалтерської компанії з використанням алгоритму структурно-концептуального проєктування
(2023) Федосова І. В.; Щербатих М. А.; Fedosova Iryna V.; Shcherbatykh Mykyta A.
Метoю дослідження є ретельне вивчення аспектів проєктування системи підтримки прийняття рішень користувача в сфері інформаційної безпеки для бухгалтерських підприємств. Використання концептуального та структурного підходів є ключовими у досягненні високої ефективності цієї системи. Методика, використовувана у дослідженні, спрямована на мінімізацію можливостей виникнення помилок, пов'язаних з людським фактором, при взаємодії з електронною кореспонденцією підприємства. Особлива увага приділяється вхідній та вихідній електронній кореспонденції, оскільки їх неправильна обробка може призвести до витоку важливої корпоративної інформації. Результати впровадження розробленої системи полягають у високому рівні захищеності від ризиків, пов'язаних з помилками працівників. Це стосується як внутрішніх факторів, так і можливих загроз ззовні. Система дозволяє забезпечити надійний контроль над обробкою електронної кореспонденції, зменшуючи ймовірність витоку конфіденційної інформації. Наукова новизна: робота відзначається своїм науковим внеском, акцентуючи увагу на актуальності застосування концептуальних та структурних підходів у сучасному кіберпросторі. Аналіз інноваційних підходів до інформаційної безпеки визначає перспективні напрямки розвитку подібних систем. Практична значимість: отримані результати мають вагоме практичне значення для бухгалтерських підприємств. Надійність інформаційної безпеки в сучасних умовах стає ключовою, і вироблені в роботі підходи допомагають компаніям уникнути потенційних загроз і зберегти конфіденційні дані. За останні роки в Україні відзначається значний приріст кількості кібератак як у корпоративному, так і в державному секторах. Сучасні хакерські групи вже не діють ізольовано, а об'єднують зусилля великими та добре координованими групами. Їх технічна підготовка та величезні фінансові ресурси, отримані незаконним чином, створюють великі виклики для інформаційної безпеки.
Експериментальні дослідження екологічних параметрів дизельного двигуна при роботі на соєвій олії
(2023) Доценко С. М.; Грабовенко О. І.; Швець І. А.; Лисих А. Ю.; Dotsenko Serhii M.; Hrabovenko Oleksandr I.; Shvets Ihor A.; Lysykh Alla Yu.
Мета. Метою експериментальних досліджень було зняття навантажувальної характеристики дизельного двигуна 6 ЧН 26/34, та визначення характеру змін викидів токсичних компонентів (оксиду вуглецю СО та оксиду азоту NОх) від навантаження при роботі на двигуна на соєвій олії. Методика. Комплекс робіт включав в себе етап з випробувань дизеля 6 ЧН 26/34, яке було здійснено в ході дослідних робіт на підприємстві «Первомайськдизельмаш». В ході даного випробування знімалися кількісні показники викидів відпрацьованих газів. Для даного дослідження було використано прилад Testo 350. Результати. В ході експериментального дослідження було отримано кількісні результати викидів компонентів. Робота дала можливість отримати для трьох режимів навантаження дані по таким компонентам відпрацьованих газів як: кисень, діоксид вуглецю, монооксид вуглецю та оксиди азоту. Аналіз отриманих результатівоброблених протоколів дослідження показав зростання для всіх компонентів із збільшенням навантаження окрім кисню. Наукова новизна. Вперше отримані експериментальні результати кількісних показників викидів СО, NOx для дизельного двигуна 6 ЧН 26/34 працюючого на соєвій олії. Також було визначено характер зміни викидів оксиду вуглецю СО та оксиду азоту в залежності від навантаження двигуна. Практична значимість. Представлені результати експериментальних досліджень роботи дизельного двигуна 6 ЧН 26/34 на соєвій олії можуть бути використані при конвертації дизельних двигунів для роботи на біопаливі.
Розробка програми-тренажеру дистанційного навчального курсу «Основи наукових досліджень в інформатиці»
(2023) Гаркуша С. В.; Черненко О. О.; Кошова О. П.; Субота І. В.; Литвиненко А. І.; Garkusha Sergey V.; Chernenko Oksana O.; Koshova Oksana P.; Subota Ilona V.; Litvinenko Alla I.
Мета. Найважливішим стратегічним завданням на сьогоднішньому етапі модернізації освіти України є забезпечення якісного навчання під час очної, дистанційної чи змішаної форми, як для школярів, так і для студентів навчальних закладів різного рівня акредитації. Одним з ефективних методів для підвищення засвоєння теоретичного матеріалу та практичних вмінь і навичок є використання програм-тренажерів під час навчального процесу. У статті розглянуто процес програмної реалізації тренажеру дистанційного навчального курсу «Основи наукових досліджень в інформатиці». Методика. Використано теоретичні матеріали дистанційного курсу «Основи наукових досліджень в інформатиці», інтегроване програмне середовище Eclipse, об’єктно-орієнтована мова програмування Java та мови розмітки HTML, CSS. Для розробки програмного забезпечення обрано метод «Waterfall Model». Результати. У роботі реалізовано програму-тренажер дистанційного навчального курсу «Основи наукових досліджень в інформатиці». Проектування та розробка здійснена в інтегрованому середовищі Eclipse мовою програмування Java. Програма-тренажер включає запитання двох рівнів складності, методичні рекомендації та теоретичну довідку за темами модулів. Наукова новизна. Розроблений програмний продукт виконує навчальну та контролюючу функції. Тренажер реалізовано у вигляді віконної програми, яка не потребує додаткового програмного забезпечення для її роботи. Дослідження доводить, що саме такий формат додатку є найбільш «дружнім» для користувача та не потребує допоміжних вказівок. Методологія розробки елементів програми також демонструє покроковість в створенні тренажеру. Практична значимість. Розроблений програмний продукт імплементовано у відповідний курс системи дистанційного навчання на платформі Moodle Полтавського університету економіки та торгівлі та рекомендовано для використання здобувачам освіти за спеціальністю «Комп’ютерні науки» в навчальному процесі під час вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень в інформатиці».
Синтез енергоджерел для розрядно-імпульсних технологій
(2023) Козирєв С. С.; Kozyrev Serhii S.
Метою дослідження є розробка методики синтезу енергоджерел для розрядно-імпульсних технологій, що використовують високовольтний електричний розряд в конденсованому середовищі, за імпульсом тиску Р(t), необхідним для реалізації заданого технологічного процесу. Методика. Синтез енергоджерел на основі високовольтного електричного розряду, в якості яких використовуються генератори імпульсних струмів, за заданим імпульсом тиску Р(t), відноситься до класу зворотних задач синтезу. Для пошуку рішення використано метод розв’язання зворотних задач методом підбору. Результати. Проведено аналіз фізико-математичних моделей гідродинамічної та електродинамічної підсистем високовольтного електричного розряду в конденсованому середовищі, моделі взаємодії між підсистемами та можливість їх використання для синтезу енергоджерела. Розроблено методику синтезу генератора імпульсних струмів для розрядно-імпульсних технологій, що забезпечує заданий технологічними вимогами силовий вплив на об’єкт обробки. Наукова новизна. На основі аналізу закономірностей електровибухового перетворення енергії шляхом варіації параметрів енергоджерела та послідовного прямого розв’язання рівнянь моделей підсистем високовольтного електричного розряду в конденсованому середовищі доведена можливість синтезу енергоджерел, що забезпечують необхідний просторово-часовий силовий вплив на об'єкти обробки, за допомогою розв’язання зворотної задачі синтезу методом підбору. Практична значимість. Використання розробленої методики синтезу енергоджерел для розрядно-імпульсних технологій за заданим імпульсом тиску Р(t) дає змогу визначити параметри генератора імпульсних струмів, які дозволять забезпечити необхідний силовий вплив на об’єкт обробки, зменшити енергозатрати та значно скоротити процес налагодження технологічного процесу при впроваджені цих технологій.
Вплив добавки водневмісного газу до повітряного заряду на показники двигуна з іскровим запалюванням за роботи на зрідженому нафтовому газі
(2023) Шуба Є. В.; Панін М. І.; Shuba Yevhenii V.; Panin Mykola I.
У статті розглянуто результати досліджень впливу добавки водневмісного газу до повітряного заряду на паливну економічність та екологічні показники бензинового двигуна, який працює на зрідженому нафтовому газі, в різних навантажувальних режимах. Об’єкт експериментальних досліджень – бензиновий двигун 4Ч 7.65/7.56 (VW BBY), який дообладнано системами живлення зрідженим нафтовим газом і подачі водневмісного газу і приєднаний до гальмівної машини. Подача водневмісного газу відбувається у впускний трубопровід перед дросельною заслінкою. У якості електроліту в даній установці для проведення електролізу з отриманням водню і кисню використовували 10 % розчин гідроксиду калію. Мета роботи – визначення впливу добавки водневмісного газу до повітряного заряду на паливну економічність та екологічні показники бензинового двигуна при роботі на зрідженому нафтовому газі в різних навантажувальних режимах. Метод дослідження – експериментальний. Для визначення оптимальної величини добавки водневмісного газу за роботи двигуна на зрідженому нафтовому газі були визначені регулювальні характеристики двигуна за роботи в режимі, що відповідає середній точці Європейського міського їздового циклу. Оптимальною вважали добавку за якої спостерігається максимальна економія палива з врахуванням витрат електричної енергії на її отримання. Встановлено, що з врахуванням витрат електричної енергії доцільно обмежити величину добавки водневмісного газу на рівні 4…6 %. Для встановлення впливу добавки водневмісного газу на паливну економічність та екологічні показники двигуна в різних навантажувальних режимах були визначені навантажувальні характеристики за роботи двигуна на зрідженому нафтовому газі без добавки та з оптимальною добавкою водневмісного газу. В результаті досліджень встановлено, що добавка водневмісного газу позитивно впливає на паливо-економічні та енергетичні показники бензинового двигуна в різних навантажувальних режимах. Зокрема, в режимах малих навантажень зниження питомої ефективної витрати палива становить 8 %. В інших режимах економія палива становить в середньому 3.5 %. За роботи двигуна з оптимальною добавкою водневмісного газу знижуються концентрації незгорілих вуглеводнів (CmHn), що свідчить про більш повне згорання суміші. Зниження концентрацій CmHn становить в середньому 15 %. За рахунок підвищення температури в циліндрах двигуна дещо зростають концентрації оксидів азоту.
Швидкість руху судна на несталій циркуляції
(2023) Казарєзов А. Я.; Пащенко Ю. М.
В роботі розглянуто формули для визначення зміни швидкості ходу судна на еволюційному етапі циркуляції. Наведено порівняльні розрахункові траєкторії руху центра тяжіння судна в еволюційному періоді циркуляції залежно від формули розрахунку зміни швидкості ходу судна при маневруванні. Запропоновано формулу для розрахунку зміни швидкості ходу судна на еволюційному етапі циркуляції. Показано, що при слабких маневрах судна всі формули для розрахунку швидкості ходу судна на несталій циркуляції, які проаналізовані в статті, придатні для побудови траєкторії судна. Підтверджено, що використання емпіричних формул для розрахунку швидкості ходу судна на еволюційному етапі циркуляції дозволяє спростити розрахунок траєкторії руху судна. Доведено, що формули А.М. Басіна, Г.А. Фірсова і Р.Я. Першиця для залежності падіння швидкості судна на несталій циркуляції дають однакові результати при розрахунку траєкторії судна для всього еволюційного періоду циркуляції. Запропонована авторами статті формула квадратичної залежності швидкості ходу судна від квадрата кута дрейфу та формули Г.Є. Павленка та К.К. Федяєвського для залежності падіння швидкості ходу судна на несталій циркуляції дають однакові результати при розрахунку траєкторії судна. Результати розрахунку траєкторії судна на еволюції з використанням формул квадратичної залежності швидкості ходу судна від квадрата кута дрейфу, формул Г.Є. Павленка, К.К. Федяєвського для залежності падіння швидкості значно відрізняються від результатів, отриманих за формулами А.М. Басіна, Г.А. Фірсова и Р.Я. Першиця в бік збільшення бічного зміщення та вибігу центра тяжіння судна. Запропонована авторами статті формула залежності швидкості ходу судна від квадрата кута дрейфу більш зручніша для побудови методу розрахунку маневру «зигзаг», оскільки може бути легше вбудована в лінеаризовану схему розрахунку параметрів руху судна в еволюційному періоді ціркуляції порівняно з формулами Г.Є. Павленка та К.К. Федяєвського.
Цифровізація як фактор протидії корупції та забезпечення економічної безпеки держави
(2023) Єфімова Г.; Праневіціене Б.; Козерівська А.; Iefimova Ganna; Praneviciene Birute; Kozerivska Anastasiia
Актуальність дослідження полягає у тому, що зараз війна в Україні майже нічого не змінила у державній системі країни та рівень корупції залишився незмінним, тому важливим є аналіз цієї проблеми для виявлення недоліків системи та виявлення можливих шляхів вдосконалення цифрових процесів країни. Метою дослідження є встановлення на основі аналізу міжнародного та українського досвіду цифрової трансформації основних засобів боротьби з корупцією та забезпечення економічної безпеки держави, формування рекомендацій для ефективного використання засобів цифровізації в Україні з метою зменшення рівня корупції, підвищення загального рівня економічної безпеки та інвестиційної привабливості країни на міжнародному рівні. Дослідження ґрунтується на теоретичних та методологічних засадах вітчизняних і зарубіжних дослідників. З метою детального аналізу було проведено опитування 25 експертів. Серед методів дослідження використовується системний підхід, структурнофункціональний підхід, метод порівняння, метод аналізу та кореляційний аналіз. В результаті дослідження було з’ясовано, що цифровізація забезпечує прозорість та автоматизацію процесів, що знижує ризик втручання та зловживання службовими повноваженнями, забезпечує контроль над грошовими потоками, що знижує ризик втрати чи розкрадання державних коштів, дозволяє відстежувати дії компаній та ідентифікувати можливі порушення. Усі ці функції цифрових технологій сприяють протидії корупції та забезпеченню економічної безпеки держави.
Проблеми проектування і серійного виробництва засобів морської робототехніки в Україні
(2023) Бабкін Г. В.; Блінцов В. С.; Babkin Heorhii V.; Blintsov Volodymyr S.
Морська робототехніка – це галузь, яка приваблює все більший інтерес і відіграє важливу роль у різних сферах, від досліджень океану до промислових та комерційних програм. З розвитком технологій та зростанням потреб у дослідженні та використанні морського середовища, роботи стали незамінними інструментами для роботи під водою та вирішення складних завдань. Зростання інтересу до розробки засобів морської робототехніки обумовлений кількома чинниками. Не зважаючи на те, що в даний час у напряму створення засобів морської робототехніки отримані значні результати, застосування таких технічних засобів програє використанню традиційних морських технічних засобів та технологій. Таки засоби вже використаються майже у всіх цивільних та військових видах діяльності на морі. Підсиленням актуальності цієї тези є зростаюча необхідність у технічних засобах для забезпечення протидії під час ведення бойових дій та наступні роботи з забезпечення безпеки водних шляхів, ремонту гідротехнічних споруд, охорони державного кордону держави, виконанні контролю за станом навколишнього середовища та ін. При цьому йде рахунок на десятки апаратів, а це вже серії засобів морської робототехніки, якими мають бути оснащені всі катери, кораблі та служби безпеки портів. Мета. Формулювання наукових засад процесів створення засобів морської робототехніки з визначенням особливостей та проблематики проектування та серійного виготовлення. Методика. При виконанні досліджень використовувались: сучасні методи та процеси проектування та виготовлення засобів морської робототехніки. Результати. Сформульовані концептуальні шляхи впровадження цифрових інформаційних технологій як реалізації гіпотези для успішного розв’язку наукової проблеми створення конкурентоздатних засобів морської робототехніки. Сформульовані проблеми створення сучасних зразків засобів морської робототехніки та шляхи їх подолання. Наукова новизна. Вперше сформульована наукова гіпотеза, яка передбачає використання для створення засобів морської робототехніки сучасних інформаційних технологій, математичного моделювання та автоматизованого виробництва. Практична значимість. Організація та планування робіт по створенню засобів морської робототехніки.
Перспектива швидкісного морського пасажирського маршруту Одеса ‒ Стамбул
(2023) Слободян С. О.; Морозов К. О.; Slobodyan Sergey O.; Morozov Kostyantyn О.
З початку 60-х років минулого століття на півдні України почався інтенсивний розвиток швидкісних суден, призначених для пасажирських перевезень на морських лініях у чорноморського регіоні. Це відбулося завдяки інтенсивному розвитку туристичної інфраструктури півдня України та Криму. Основним портом в усі напрямки проходження пасажирських суден було місто Одеса. На той момент це місто ‒ порт найбільшим на півдні України, а також має модернізовану портову інфраструктуру. З початку 70-х и до кінця 90-х років швидкісні пасажирські лінії з порту Одеса обслуговувались судами на підводних крилах. К середині 200-х років зважаючи на важкі економічні умови України на той час, практично всі судна на підводних крилах були виведені з експлуатації та продані іншим країнам, це було обумовлено тим, що в експлуатації ці судна були дуже дорогими (дотаційними). У 2008 році була спроба поновити швидкісні морські перевезення. Проект нового морського сполучення, активно почала лобіювати Туреччина. Було обрано маршрут Ялта ‒ Синоп, який обслуговував швидкісний катамаран ''Кримська стріла''. Але через проблему з наповнюваністю катамарана пасажирами, проект з використанням цього швидкісного катамарану було зачинено. Власник нарікав на те, що на його компанію було покладено обов’язок забезпечити 150‒200 пасажирів на один рейс, він з цим не впорався и к останньому рейсу вийшов на кількісний рівень у 130‒150 пасажирів. Морське сполучення Одеса ‒ Стамбул як нова майбутня перспектива швидкісних пасажирських перевезень, має дуже важливе значення у налагоджені торгово-політичних стосунків між Україною та Туреччиною. Також дає можливість у розвитку туристичної галузі цих двох країн. Враховуючи попередній досвід швидкісних морських пасажирських перевезень з порту Одеса, швидкість має дуже важливий фактор. Справа в тому що, малий період перебування пасажирів під час їх подорожі дає змогу виключити обладнання пасажирських салонів каютами. Це значно знижує вартість побудови такого судна. Слід зазначити, що пасажирське судно яке буде в перспективі використовуватися на маршруті Одеса ‒ Стамбул буде багатокорпусним. Особливість такого типу судна в тому що, воно представлено як однокорпусне судно з великою відносною довжиною та малою остійністю, для компенсації якої застосовані аутригери, тобто судно з аутригерами (САР).
Аналіз впливу альтернативних видів палива на вартість життєвого циклу судна
(2023) Пізінцалі Л. В.; Россомаха О. І.; Шумило О. М.; Александровська Н. І.; Россомаха О. А.; Рабоча Т. В.; Малишкін О. В.; Pizintsali Liudmyla V.; Rossomakha Olena I.; Shumуlo Oleksandr M.; Aleksandrovska Nadiia I.; Rossomakha Oleh A.; Rabocha Tetiana V.; Malyshkin Oleksii V.
Вступ. Актуальність наукового дослідження визначена посиленням вимог до викидів в атмосферу шкідливих речовин, що містяться у вихлопних газах головних суднових двигунів та впливу суднового палива на вартість життєвого циклу судна. Міжнародна конвенція МАРПОЛ 73/78, прийнята Міжнародною морською організацією (ІМО), є основним документом, що містить низку заходів щодо запобігання забрудненню морського середовища з суден. Наведена вище проблема знаходиться в центрі уваги фахівців суднової галузі вже тривалий час. Мета. В статті проведено аналіз використання альтернативних видів суднового палива та спроба проаналізувати їх вплив на вартість життєвого циклу (ЖЦ) судна. Сьогодні на ринку суднового палива важливим довготривалим фактором стає розвиток альтернативних видів палив, які повинні повністю або частково замінити вуглеводні. Автори розглянули особливості використання альтернативних видів палива, кількість і доля яких постійно зростає: СПГ, водорості, харчова олія, аміак, електроенергія, метанол, сонячна енергія, повітря, водень. Результати. Автори спробували дослідити роль впливу альтернативних видів суднового палива на вартість ЖЦ судна. З урахуванням даних реалій, протягом останніх десятиліть у галузі, паралельно з класичним суднобудуванням, активно розвивається проектування та будівництво суден, що використовують як паливо альтернативні джерела енергії: ЗПГ, водорості, харчова олія, аміак, електроенергія, метанол, сонячна енергія, повітря, водень. Сьогодні паливо для СЕУ розглядається не лише з позицій надійності роботи установок та економіки, а й з урахуванням виконання вимог щодо екології. Висновки. Результати дослідження показали, що шляхи зниження вартості ЖЦ судна, боротьби з шкідливими викидами у атмосферу та значного зниження експлуатаційних витрат залежить від використання альтернативних видів суднового палива, в першу чергу, зрідженого природного газу і електроенергії.
Навчання програмуванню з застосуванням структурованих блок-схем та шаблонів проектування
(2023) Костирко В. C.; Костенко А. В.; Плеша М. І.; Kostyrko Vasyl S.; Kostenko Anatolij V.; Plesha Mykhaylo I.
Незважаючи на загальне визнання переваг технологій структурного програмування та програмування методом зверху вниз, для опису алгоритмів продовжують застосовувати традиційні блок-схеми [1, 2]. Метою статті є подолання суперечностей між алгоритмічним та програмним рівнями представлення процесів, яке особливо відчутне при навчанні програмуванню. Наукова новизна. Сучасні мови програмування базуються на структурованих операторах умовних, циклів, перемикачів тощо, заміщаючи ними прямі переходи. Однак, для опису алгоритмів продовжує застосовуватися застарілий формалізм блок-схем, який при переході до програм приводив до небезпечних прямих переходів (пов’язаних з операторами goto) і перешкоджав застосуванню таких прогресивних технологій, як програмування зверху вниз та верифікація програм. Можливо, це має своє пояснення в очевидності конструкції звичайних блок-схем, традиціях навчання тощо. Разом з тим, такі способи опису алгоритмів як UML-діаграми, не були сприйняті як формалізм для запису алгоритмів та навчання програмуванню. В даній роботі запропоновано декілька шаблонів, які дозволяють розширити конструкцію блок–схем і зробити їх придатними для адекватного опису структурованих програм. Серед них розглянуто композиції повного та неповного розгалуження, циклу з передумовою та післяумовою, циклу по послідовності, а також перемикача. Описано декілька технологій структурування програм (переходу від звичайних блок-схем до структурованих). Показано, що одна з технологій – введення додаткових арифметичних змінних – може застосовуватися автоматично. Доведена обчислювальна еквівалентність структурованих таким чином блок–схем початковим, в тому смислі, що вони породжують той же обчилювальний процес. Доведення базується на понятті просвітленої блок-схеми. Висновок: застосування структурованих блок-схем в навчанні програмуванню продемонструвало перспективність цього підходу. Це актуалізує задачу розробки відповідних графічних інструментів, а також API для генерації програм у популярних мовах програмування.

Переглянути

Перегляд 2023 за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування