Перегляд за Автор "Hrudinina Hanna S."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Застосування засобів CFD моделювання для уточнення значення упору рушія в косому потоці(2023) Грудініна Г. С.; Hrudinina Hanna S.Методом математичного моделювання проведено дослідження гідродинамічних параметрів рушійно-кермового пристрою автономного ненаселеного підводного апарату (АНПА). Отримано залежності упору рушійних пристроїв типу гребний гвинт в поворотній насадці та гвинтова поворотна колонка при роботі в косому потоці води. В роботі пропонується виконати розрахунок гідродинамічних параметрів рушійного пристрою засобами Flow Vision.Документ Застосування математичного моделювання для уточнення значення упору рушія в косому потоці(2023) Грудініна Ганна Сергіївна; Hrudinina Hanna S.Метою роботи є отримання уточненого значення упору рушійно-кермових пристроїв у разі роботи в косому потоці води шляхом математичного моделювання. Методом математичного моделювання проведено дослідження гідродинамічних параметрів рушій¬но-кермового пристрою автономного ненаселеного підводного апарату. Отримано залежності упору рушійних пристроїв типу гребний гвинт у поворотній насадці та гвинтова поворотна колонка у разі ро¬боти в косому потоці води. В роботі пропонується поєднання двох методів дослідження: моделювання роботи рушіїв у косому потоці з використанням математичної моделі, реалізованої у системі Simulink Matlab, та розрахунок гідродинамічних параметрів рушійного пристрою засобами Flow Vision. Шляхом імітаційного моделювання руху автономного ненаселеного підводного апарату встанов¬лено, що зі збільшенням кута набігання потоку упор рушія, відповідно, і швидкість руху апарату значно зменшується. Для поворотної гвинтової колонки через застосування напрямної насадки спо-стерігається зростання упору в деякому діапазоні кутів набігання потоку. За результатами моделювання отримано вибірку даних, що у вигляді тривимірної матриці описує залежність відхилення упору рушія від кута та швидкості набігання потоку води ΔF = f (v, δ). У результаті числового розрахунку отримано такі параметри, як: співвісна сила упору комплексу гвинт–привод–насадка PN160-1; необхідна потужність, що підводиться до гребного гвинта PN160-1; бічна сила на рушії PN160-1; сумарний упор рушія PN160-2; сумарна бічна сила на рушії PN160-2; потужність, необхідна для обертання гребного гвинта PN160-2. Кожна отримана крива відповідає встановленій швидкості та куту набігання потоку: v = [1; 2; 3] м/с, δ = [0; 10; 20; 30]°. Сформовану у векторному вигляді вибірку даних було використано для навчання нейронної мережі у складі системи автоматичного керування швидкістю руху підводного апарату. Запропонований підхід дослідження зручно використовувати для отримання та уточнення нелінійних гідродинаміч-них параметрів автономних ненаселених підводних апаратів середнього та малого класів.Документ Застосування методів математичного моделювання для оптимізації параметрів налаштування авторульового(2024) Грудініна Ганна Сергіївна; Бурунін Андрій Павлович; Hrudinina Hanna S.; Burunin Andriy P.Метою роботи є удосконалення засобу оцінки якості роботи системи автоматичного керування безекіпажним швидкісним судном в умовах зовнішнього впливу. В роботі застосовано методику експериментального моделювання та порівняльний аналіз результатів. Шляхом математичного моделювання проведено чотири експерименти в яких, для керування перекладкою керма судна, було застосовано по черзі пропорційно-інтегрально-диференційний (ПІД) регулятор, пропорційно-диференційний (ПД) регулятор та нечіткий регулятор. В експериментах використано два малорозмірних швидкісних катера. Моделювання проходило за встановлених умов вітро-хвильового впливу. Отримані результати оцінювались за часом перехідного процесу, кількістю перекладок керма та точністю керування при утриманні судна на заданому курсі за умов зовнішнього впливу. Результати якості керування із застосованими налаштуваннями вносились до таблиці, що полегшило якісний аналіз отриманих результатів. Для візуального аналізу, засобами Matlab, побудовано графіки із зображенням курсу судна та кута перекладки керма. Шляхом математичного моделювання проведено оцінку якості роботи авторульового, при утриманні на заданому курсі безекіпажного швидкісного судна в умовах зовнішнього впливу. Для обробки результатів моделювання розроблено додаток якісної оцінки роботи регулятора. Запропоновано метод оптимізації роботи системи автоматичного керування малорозмірним судном. В роботі запропоновано метод налаштування авторульового, шляхом дослідження впливу зовнішнього збурення на параметри налаштування регуляторів різних типів, зі застосуванням математичного моделювання. Вітро-хвильові умови погіршують автоматизацію суднової навігації та планування курсу, що призводить до відхилення від заданого маршруту і зниження ефективності управління. Судновий автопілот може підтримувати курс, але не може вибрати оптимальний шлях у реальному часі. Застосування розробленого додатку, у поєднанні з математичним моделюванням динаміки руху судна, надає можливість оптимізувати роботу авторульового за кількісною оцінкою необхідного параметру оптимізації.Документ Підвищення точності стабілізації швидкості руху автономного ненаселеного підводного апарата при траєкторному русі(Гельветика, 2024) Грудініна Г. С.; Hrudinina Hanna S.Мета. Метою даної роботи є визначення актуальності синтезу системи керування підвищеної точності для автономного ненаселеного підводного апарату (АНПА) малого класу. Методика. В роботі пропонується застосування методів математичного моделювання просторового руху підводного апарата, з урахуванням гідродинамічних характеристик рушійно-кермового пристрою (РКП). Рух АНПА розглядається відповідно до законів механіки твердого тіла в тривимірному просторі з шістьма ступенями свободи. Три з них характеризують лінійні переміщення центра маси, інші три – обертання твердого тіла відносно центра маси. Математичне моделювання динаміки АНПА включає перетворення координат векторів, які використовуються у математичних моделях його складових елементів, між базисами системи координат на кожній ітерації обчислення. Результати. Обгрунтовано вибір обраного для дослідження типу рушійно-кермового пристрою, представленим в роботі аналізом автономних підводних апаратів, що виробляються на даний час різними світовими виробниками. В роботі представлено класифікацію автономних ненаселених підводних апаратів за масою та конструкцією корпусу. За проведеним оглядом місій, що виконують за допомогою даних апаратів, підкреслено необхідність вирішення завдання підвищення точності стабілізації швидкості руху АНПА. Засобами CFD- моделювання визначені залежності гідродинамічних сил та моментів від геометричних, кінематичних та конструктивних характеристик РКП. Наукова новизна. В роботі запропоновано використання математичних моделей елементів органів керування АНПА, для синтезу системи автоматичного керування швидкістю руху апарата. А саме, системи рушійно-кермового пристрою, що складається з двигуна постійного струму, валопроводу, гребного гвинта в напрямній або поворотній насадці. Для створення достовірної математичної моделі динаміки АБПА з конкретним РКП фірми Tecnadyne, було застосовано CFD-моделювання з розробкою 3D-моделі рушія в CAD SolіdWorks. Практична значимість. Обраний в роботі тип РКП є найбільш поширеним в малому класі апаратів, який є найбільш застосованим, як для наукових, так і виробничих потреб. В досліджені використано рушії різних типів від компанії Tecnadyne. Рушії даної фірми використовуються для підводних апаратів, що виготовляються в Україні на даний час.Документ Розробка регулятору стабілізації упору рушійно-кермового пристрою автономного ненаселеного підводного апарату(2022) Грудініна Ганна Сергіївна; Hrudinina Hanna S.За результатами математичного моделювання рушійно-кермових пристроїв в косому потоці води отримано вибірку даних, що у векторній формі описує залежність упору РКП від кута та швидкості набігання потоку. За отриманими функціями визначено похибку загальної тяги РКП. Для стабілізації швидкості АНПА при роботі РКП в косому потоці розроблено регулятор, що апроксимує отриману залежність і визначає значення корегування сигналу керування.