Перегляд за Автор "Pohorielova O."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Human capital in Ukraine: status, problems and trends of its development in the post-war period
    (2024) Pohorielova O.; Vdovychenko L.; Belousova S.; Погорєлова О. В.; Вдовиченко Л. Ю.; Бєлоусова С. М.
    Завдання дослідження полягає в огляді процесу забезпечення економіки України людським капіталом у довоєнний період та період російсько-української війни і виявленні тенденцій його подальшого розвитку. В зв'язку з чим в статті проаналізовано рівень забезпечення економіки України людським капіталом. Методика такого аналізу базується на аналітиці двох восьмирічних статистичних періодів в Україні: дані за період 2006–2013 років (довоєнний період) та дані за період 2014–2021 років (воєнний період до початку повномасштабного вторгнення). Досліджено й аналітичні дані щодо стану забезпечення у 2022–2023 роках українського бізнесу робочою силою. За проведеними розрахунками встановлено наступне: наявний потенціал робочої сили в Україні значно зменшився та внаслідок війни, яка триває в Україні, ця тенденція має продовження; серед переліку ризиків, які у період 2023–2027 років найбільше впливатимуть на робочу силу, а це: політична нестабільність, міграція, освіта та життєздатність робочої сили, економічна нерівність, втручання держави (податкове та трудове законодавство), кіберризики, старіння і скорочення робочої сили, першість в Україні у порівнянні зі світом припадає на політичну нестабільність та міграцію. З метою покращення існуючої ситуації авторами запропоновано низку невідкладних заходів в процесі забезпечення економіки України людським капіталом у воєнний період та перспективних напрямів розвитку людського капіталу у повоєнний період. Варіантами виходу з цієї ситуації є: програми щодо збільшення народжуваності та повернення вимушених українських мігрантів; заміна людей технологіями й підвищення продуктивності праці; запуск глобального рекрутингу на запрошення необхідних іноземних кадрів до України; державні реформи професійної технічної освіти та вищої освіти. Беручи до уваги факт, що найбільша економічна цінність – це люди, а розвиток людського капіталу – це здоровий шлях підвищення економічного зростання всієї країни, подальші дослідження слід зосередити на пошуку в Україні нових рішень проблеми демографічної кризи та створення необхідних умов для відтворення людського потенціалу.
  • Ескіз
    Документ
    Human capital in Ukraine: status, problems and trends of its development in the post-war period
    (2023-05-16) Pohorielova O.; Vdovychenko L.; Belousova S.; Погорєлова О. В.; Вдовиченко Л. Ю.; Бєлоусова С. М.
    Завдання дослідження полягає в огляді процесу забезпечення економіки України людським капіталом у довоєнний період та період російсько-української війни і виявленні тенденцій його подальшого розвитку. В зв'язку з чим в статті проаналізовано рівень забезпечення економіки України людським капіталом. Методика такого аналізу базується на аналітиці двох восьмирічних статистичних періодів в Україні: дані за період 2006–2013 років (довоєнний період) та дані за період 2014–2021 років (воєнний період до початку повномасштабного вторгнення). Досліджено й аналітичні дані щодо стану забезпечення у 2022–2023 роках українського бізнесу робочою силою. За проведеними розрахунками встановлено наступне: наявний потенціал робочої сили в Україні значно зменшився та внаслідок війни, яка триває в Україні, ця тенденція має продовження; серед переліку ризиків, які у період 2023–2027 років найбільше впливатимуть на робочу силу, а це: політична нестабільність, міграція, освіта та життєздатність робочої сили, економічна нерівність, втручання держави (податкове та трудове законодавство), кіберризики, старіння і скорочення робочої сили, першість в Україні у порівнянні зі світом припадає на політичну нестабільність та міграцію. З метою покращення існуючої ситуації авторами запропоновано низку невідкладних заходів в процесі забезпечення економіки України людським капіталом у воєнний період та перспективних напрямів розвитку людського капіталу у повоєнний період. Варіантами виходу з цієї ситуації є: програми щодо збільшення народжуваності та повернення вимушених українських мігрантів; заміна людей технологіями й підвищення продуктивності праці; запуск глобального рекрутингу на запрошення необхідних іноземних кадрів до України; державні реформи професійної технічної освіти та вищої освіти. Беручи до уваги факт, що найбільша економічна цінність – це люди, а розвиток людського капіталу – це здоровий шлях підвищення економічного зростання всієї країни, подальші дослідження слід зосередити на пошуку в Україні нових рішень проблеми демографічної кризи та створення необхідних умов для відтворення людського потенціалу.