Кафедра програмованої електроніки, електротехніки і телекомунікацій (ПЕЕТ)

Постійне посилання на фонд

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/130

Переглянути

Перегляд Кафедра програмованої електроніки, електротехніки і телекомунікацій (ПЕЕТ) за Автор "Diakonov Oleksii"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Method for determining coordinates of airborne objects by radars with additional use of ADS-B receivers
    (2021) Khudov Hennadii; Diakonov Oleksii; Kuchuk Nina; Maliuha Volodymyr; Furmanov Kostiantyn; Mylashenko Ihor; Olshevskyi Yurii; Stetsiv Stanislav; Solomonenko Yuriy; Yuzova Iryna
    Удосконалено метод визначення координат повітряного об’єкта з використанням приймачів ADS-B. Метод передбачає наступну послідовність дій: введення вихідних даних, вимірювання координат повітряного об’єкта радіолокаційною станцією, перевірка наявності даних про повітряний об’єкт від приймачів ADS-B. При відсутності таких даних координати повітряного об’єкта визначаються лише за даними радіолокаційної станції. Ототожнення відмітки від повітряного об’єкта за даними радіолокаційної станції та приймачів ADS-B. На відміну від відомих, удосконалений метод визначення координат повітряного об’єкта радіолокаційною станцією додатково використовує інформацію приймачів ADS-B. Проведені експериментальні дослідження сигналів приймачів ADS-B. Встановлено, що при роботі приймача ADS-B на протязі однієї доби отримано більше 6000 повідомлень по повітряним об’єктам. Встановлено, що інформація про місцезнаходження повітряного об’єкта у повідомленнях ADS-B кодується в форматі CPR. Наведено алгоритм розшифрування ADS-B повідомлень при глобальній прив’язці повітряного об’єкта до географічних координат. Наведено алгоритм виявлення сигналів бортових транспондерів ADS-B повітряних об’єктів. Проведено дослідження нестандартних повідомлень ADS-B від повітряних об’єктів. Зроблено припущення, що частина нестандартних коротких ADS-B повідомлень отримується від повітряних об’єктів малої авіації та військових повітряних об’єктів. Проведено оцінювання точності визначення координат повітряних об’єктів радіолокаційною станцією з додатковим використанням приймача ADS-B. Наведені залежності середніх квадратичних помилок визначення координат повітряного об’єкта від дальності до повітряного об’єкта для різних випадків. Встановлено, що точність визначення координат повітряного об’єкта може бути підвищена від 36 % до 67 % в залежності від дальності до повітряного об’єкта
  • Ескіз
    Документ
    Вплив аномального тропосферного поширення укх-радіохвиль на завантаження каналу передачі даних АІС
    (2023) Дьяконов О. С.; Іхсанов Ш. М.; Рябенький В. М.; Diakonov Oleksii; Ikhsanov Shamil; Riabenkyi Volodymyr
    У роботі запропоновано метод оцінки завантаження УКХ-каналу передачі даних автоматичної ідентифікаційної системи (АІС) на основі обробки параметра «Кількість прийнятих станцій» поля «Стан зв’язку SOTDMA» для АІС-повідомлень № 1, 2 та 4. Оскільки дані повідомлення містять координати цілей, показано, що також можна побудувати карту завантаження УКХ-каналу АІС. Виявлено, що завантаження базових станцій служби руху суден (VTS) узбережжя Чорного моря в умовах аномального тропосферного поширення радіохвиль може становити 90% і більше. Розглянуто статистику збійних АІС-повідомлень.
  • Ескіз
    Документ
    Порушення в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів
    (2021-11-16) Худов Геннадій Володимирович; Дьяконов Олексій Сергійович; Минко Петро Євгенович; Соломоненко Юрий Станиславович; Марченко Володимир Петрович; Тахьян Крістина Альбертівна; Khudov Hennadii; Diakonov Oleksii; Mynko Petro; Solomonenko Yuriy; Marchenko Volodymyr; Tahyan Kristina
    Предметом статті є процес виявлення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів. Метою є підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів за рахунок своєчасного виявлення та усунення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів. Завдання: аналіз відомих методів підвищення точності координат повітряних об’єктів при контролю повітряного простору та ведення радіолокаційної розвідки; навести приклад використання інформації від транспондерів ADS-B; проаналізувати склад пакетів ADS-B; провести експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Отримані такі результати. Встановлено, що у теперішній час для підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів активно використовується автоматичне залежне спостереження – радіомовне. Проаналізовані відомі методи підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів. Встановлено, що основними недоліками таких методів є використання морально застарілих технологій, невідповідність точності визначення координат повітряних об’єктів вимогам та стандартам безпеки повітряного руху тощо. Наведений приклад використання інформації від транспондерів ADS-B. Інформація отримана з використанням RTL-SDR приймача. Проаналізовано склад пакетів ADS-B. Встановлено, що існує можливість перерахунку контрольної суми Parity Information. В результаті цього отримується валідний ADS-B пакет. Другий тип вразливостей пов’язаний з відсутністю механізмів для міцного криптографічного підпису. Це може привести до посилання в ефір підроблених даних або підміни інформації в пакетах. Третій вид вразливості пов’язаний з відсутністю криптування на пакетному рівні. Розглянуті різні сценарії атак на ADS-B. Проведені експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Для проведення експериментів використовувався приймач FlightAware Piaware та програмне забезпечення PiAware від FlightAware. Проілюстровано значні помилки у визначенні координат повітряних об’єктів. Встановлено, що при проведенні експерименту основною причиною помилок у визначенні координат ПО є навігаційний модуль, який є частиною транспондеру ADS-B. В подальших дослідженнях пропонується розробити рекомендацій щодо протидії порушенням в роботі транспондерів та приймачів ADS-B.