Статті (ЕІС та РК)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті (ЕІС та РК) за Автор "Blintsov, V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Classification of Projects for the Protection of Marine Critical Infrastructure Facilities(2019) Blintsov, V.; Maidaniuk, P.; Блінцов, В. С.; Майданюк, П. В.Україна є морською державою з активно працюючою інфраструктурою водного транспорту. До її складу входять морські транспортні шляхи у морських територіальних водах держави та внутрішні водні шляхи, морські та річкові порти, суднобудівні та судноремонтні заводи, магістральні морські трубопроводи тощо. Згідно законодавству вказані об’єкти відносяться до об’єктів критичної інфраструктури держави і підлягають захисту. На цей час питання управління проектами розробки і створення систем захисту об’єктів морської критичної інфраструктури від сучасного комплексу загроз їх функціонуванню знаходиться на початковій стадії свого становлення. Це робить актуальним наукове завдання розробки класифікації таких проектів, що створило б теоретичну основу для подальших досліджень у напрямку проектного менеджменту та для побудови високоефективних систем захисту таких об’єктів. У статті запропоновано у якості базових ознак класифікації використовувати приналежність об’єктів морської критичної інфраструктури до точкових, площинних та протяжних, що утворює програму базових проектів захисту таких об’єктів і забезпечує їх уніфікацію на стадіях планування і виконання. Виходячи з реалізації принципів системного підходу щодо комплексного врахування особливостей функціонування матеріальної, енергетичної та інформаційної складових об’єктів, а також з урахуванням людського фактору як складової ефективної експлуатації цих об’єктів, для кожного з проектів програми запропоновано їх класифікацію за видами безпеки. Така класифікація включає основні підпроекти «Фізична безпека», «Енергетична безпека», «Інформаційна безпека» та «Кадрова безпека» й утворює другий класифікаційний рівень. Третій кваліфікаційний рівень, виходячи з принципів системного підходу, охоплює типові роботи менеджера проекту по встановленню властивостей об’єктів захисту та характеру загроз, а також типові роботи з вибору необхідних технологій захисту і практик їх успішного створення. Запропоновані кваліфікаційні рівні сформовано у вигляді множин, відповідно, базових проектів, основних підпроектів і типових робіт менеджера проекту. Отримані множини утворюють генеральну множину робіт програми проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури. Первинне формулювання робіт генеральної множини створює базу даних шаблонів робіт для однотипних проектів, а виконані типові роботи, основні підпроекти та базові проекти утворюють та постійно доповнюють базу даних артефактних проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури. Генеральна множина базових проектів, основних підпроектів і типових робіт програми проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури утворює організаційну основу для ефективної роботи менеджерів проектів безпеки таких об’єктів. Її застосування у практиці управління проектами забезпечить скорочення витрат часу на планування проектів за рахунок використання шаблонів та артефактних проектів, які мають накопичуватись у результаті проектної діяльності команди менеджерів у відповідних базах даних.Документ Development of a mathematical model of scrambler-type speech-like interference generator for system of prevent speech information from leaking via acoustic and vibration channels(2019) Blintsov, V.; Nuzhniy, S.; Kasianov, Yu.; Korytskyi, V.Захист мовної інформації відноситься до основних задач інформаційної безпеки і є ознакою відповідального відношення організації (фірми) як до своїх інформаційних ресурсів, так і поваги до партнерів. Об’єктом дослідження є процеси захисту мовної інформації від витоку акустичними та вібраційними технічними каналами на об’єктах інформаційної діяльності. Виключною рисою таких об’єктів є циркуляція, обробка та обговорення питань, що містять інформацію обмеженого доступу, в тому числі й державну таємницю. Особливістю України є вимога про застосування на таких об’єктах виключно технічних засобів, що пройшли відповідну сертифікацію. Основою системи постановки активної шумової завади є генератор шуму. При цьому, одним з найбільш проблемних питань є те, що в Україні дозволені до використання тільки генератори шумової завади типу «білий» шум та його клони. Системи мають ряд значних недоліків – низький рівень захищеності перехоплених мовних сигналів від фільтрації шуму (завади), значний рівень шуму в приміщеннях, які підлягають захисту, та інші. Запропоновано структурну схему генератора завади. А також розроблено та досліджено в середовищі Matlab її математичну модель. В ході дослідження проведено порівняльний аналіз вхідних та синтезованих генератором сигналів, досліджені їх тимчасові та спектральні характеристики. Отримані результати свідчать про високу ефективність запропонованого методу захисту мовної інформації. Це пов’язано з тим, що метод формування мовоподібної завади має ряд особливостей, які забезпечують значний деструктивний вплив на мовну інформацію, а саме використання моделі комбінованого скремблера з тимчасовими та частотними перетвореннями. Метод враховує використання динамічних ключів, для систем кодування, та підключення сторонніх джерел мовних сигналів, а також закільцьовування (змішування вхідного та вихідного сигналів) на вході блоку скремблювання. Таке рішення унеможливлює реінжиніринг. Отримані результати підтверджені дослідженням експериментального зразка. Проведено порівняння деструктивного впливу типових шумових завад («білий» шум та його клони) і шумової завади, створеної запропонованим методом, за критерієм залишкова словесна розбірливість мови диктора. Дослідження показали, що, за умови забезпечення не більше 10 % рівня залишкової розбірливості, рівень гучності вихідного сигналу генератора шумової завади можна знизити майже на 6 дБА.Документ Genesis of Technologies and Ways to improve Design and Construction of towed underwater Systems for Shallow-Water Areas(2020) Blintsov, V.; Kucenko, P.Об’єктом дослідження є технології проектування буксируваних підводних систем для мілководних акваторій. Предметом дослідження є шляхи підвищення продуктивності та зниження витрат на проектування та виробництво буксируваних підводних систем. При виконанні дослідження було застосовано методологію системного підходу, методи структурного аналізу, математичного моделювання та 3D-проектування, адитивні технології виготовлення конструкцій буксируваних підводних систем. Виконано системний аналіз закономірностей розвитку технологій проектування буксируваних підводних систем. Сформульовано перспективні напрямки їх подальшого розвитку як необхідну умову підвищення ефективності проектних робіт на основі сучасного інструментарію проектування та забезпечення конкурентоспроможності на ринку морської техніки. Запропоновано доповнити традиційні етапи проектування таких систем трьома новими етапами, які втілюють сучасні тенденції створення морської техніки. Розроблено генезис технологій проектування буксируваних підводних систем як науково-методологічну основу їх подальшого розвитку у напрямку підвищення ефективності проектних робіт та зниження витрат часових і фінансових ресурсів. Теоретично обґрунтовано доцільність розвитку технологій проектування буксируваних підводних систем шляхом уведення у проектну практику трьох технологій: технології інформаційного моделювання основних усталених та перехідних режимів буксируваних підводних систем на основі системного підходу, доповненого критеріями оцінки витрат на їхнє будівництво та експлуатацію; ВІМ-технології (Technologies of the Building Information Modeling) як інформаційної підтримки процесів проєктування, будівництва та подальшої експлуатації створюваної буксируваної підводної системи; адитивної технології виробництва елементів та вузлів буксируваної підводної системи на основі отриманих результатів від попередніх технологій як ефективного шляху скорочення загальних витрат фінансових і часових ресурсів та зниження собівартості створюваних буксируваних підводних систем. Практична значимість роботи полягає у підтвердженні ефективності та промислової перспективності запропонованих технологій, яке було отримане у результаті їх часткового впровадження у проектну та виробничу практику при створенні буксируваної підводної системи проекту «Глайдер».Документ Synthesis of towed underwater vehicle spatial motion automatic control system under uncertainty conditions(2019) Blintsov, V.; Blintsov, O.; Sokolov, V.Об’єктом дослідження є просторовий рух буксируваного підводного апарата (БПА), який працює у складі буксируваної підводної системи (БПС). Структура БПА не містить рушійних пристроїв, до руху він приводиться судном-буксирувальником через кабель-буксир. Задачею керування БПА є забезпечення бажаної динаміки його поступального переміщення. Ручний режим керування дає змогу виконувати лише короткострокові місії та не виключає виникнення помилок оператора при керуванні. Для виконання довготривалих підводних місій необхідно застосовувати автоматизовані БПА. Для синтезу регуляторів системи автоматичного керування (САК) використовувався метод мінімізації локальних функціоналів. Він дає змогу отримувати закони керування без інформації про структуру та параметри математичної моделі об’єкта керування. Для дослідження синтезованої САК використовувався метод імітаційного моделювання із застосуванням комп’ютерної симуляції. Він дає змогу оцінити якість роботи САК без суттєвих фінансових затрат, необхідних для морського натурного експерименту. Синтезовано САК просторовим рухом БПА, яка забезпечує достатню точність керування вертикальною та боковою координатами БПА в умовах невизначеності. Для її синтезу та роботи не потрібна інформація про структуру та параметри математичної моделі об’єкта керування. Закон керування, на основі якого синтезувались регулятори САК, не містить у своєму складі інформації про похідні керованої величини. Тому контури зворотних зв’язків синтезованої САК мають простішу структуру у порівнянні з САК, синтезованих на основі відомих методів, які використовують координати фазового простору об’єкта. Досліджено динаміку роботи синтезованої САК просторовим рухом БПА при різних швидкостях буксирування. Тривалість перехідних процесів від моменту виходу САК із зони насичення до моменту потрапляння похибки керування в допустимий діапазон та точність керування є цілком задовільними. У порівнянні з відомими САК просторовим рухом підводними апаратами, синтезована САК не потребує математичної моделі об’єкта керування для її синтезу та роботи.